Ву́лиця Оборо́нна (офіційно Оборонная) — одна з головних вулиць Луганська. Нумерація будинків починається від вул. Радянської. Закінчується біля Гострої Могили.

Коротка інформація Вулиця Оборонна(Оборонная) Луганськ, Район ...
Вулиця Оборонна
(Оборонная)
Луганськ
Thumb
РайонЛенінський район
Назва на честьОборони Луганська у 1919 році
Загальні відомості
Протяжність9 100 м
Координати початку48°34′7.14″ пн. ш. 39°18′55.00″ сх. д.
Координати кінця48°31′18.81″ пн. ш. 39°21′31.68″ сх. д.
Транспорт
Трамваї6, 10, 13, 15
Рухдвосторонній
Покриттяасфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Державні установиЛуганська митниця
Навчальні закладиЛуганський національний університет імені Тараса Шевченка
Заклади культуриУкраїнський музично-драматичний театр
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMapпошук у Nominatim
Мапа
Thumb
CMNS: Оборонна вулиця у Вікісховищі
Закрити

Історичний огляд

Thumb
Біля педінституту. 1960-ті
Thumb
МЖК (молодіжний житловий комплекс)
Thumb
Луганський національний університет імені Тараса Шевченка
Thumb
Український музично-драматичний театр
Thumb
Борцям за комунізм
Thumb
Стадіон «Авангард»
Thumb
водоканал

У 1919 році луганці витримали оборону Луганська під тиском білогвардійців. Події Громадянської війни радянська влада увічнила у топоніміці міста: квартал 50-річчя оборони Луганська, площа Оборони, а також вул. Оборонна.[1]

Завдяки розповіді радянського письменника Тараса Рибаса народилась одна з найвідоміших місцевих легенд радянської доби про «живий ланцюг» людей, які передавали снаряди з патронного заводу до Гострої Могили. Ця відстань становить понад 9 км. Тобто, щоб утворити такий ланцюг потрібно понад 4,5 тис. осіб. Тим не менше, вулиця, якою пролягала дорога до Гострої Могили, місця запеклих боїв з денікінцями, була названа Оборонною.

У 1924 році місто за проявлений героїзм у Громадянській війні було нагороджено орденом Червоного Прапора.[2]

Забудова вулиці почалась у 1920-х роки. У 1929 році свої двері відчинив Луганський національний університет імені Тараса Шевченка. У 1930-х роках з'явився палац культури (тепер Український музично-драматичний театр).

Опис

На вулиці знаходяться:

Пам'ятники

У 1961 року біля будівлі інституту УкрНДІгідровугілля був відкритий пам'ятник на честь шахтарів гідромоніторшиків. На постаменті стоїть фігура гірняка у робочому костюмі з гідромонітором у руках. Скульптори — В. Мухін, М. Можаєв, П. Кізієв.

У 1967 році був установлений пам'ятник Ф. Дзержинському (скульптори В. Федченко і М. Бунін, архітектор Б. Челомбитько). Згодом у сквері поставлений пам'ятник загиблим прикордонникам.

На міському цвинтарі з 1975 року знаходиться Братська могила радянських воїнів, загиблих під час визволення Ворошиловграда у лютому 1943 року.[3]

У районі автовокзала установлений пам'ятник воїнам-визволителям.

Біля українського театру височіє стела з тавтологічним надписом: «Борцям за комунізм, що боротьбу пізнали».

Трамвайна лінія

6 листопада 1935 року вулицею пустили трамвай  5.

У 1937 року введено нову лінію до Гострої Могили. Лінія частково використала залізничну гілку до авіашколи. Окремою від неї трамвайна лінія стала уже наступного року. Пущений трамвай  9.

4 листопада 1953 року продовжена лінія маршрутів  5 і № 6 до Меблевої фабрики.

4 листопада 1965 року до автовокзалу пущений маршрут  13.

8 травня 1973 року від автовокзалу пустили трамвай  8.

Тепер вулицею Оборонною курсують маршрути  6, № 10, № 13 і № 15.

Примітки

Джерела

Wikiwand in your browser!

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.

Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.