Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Населення Непалу. Чисельність населення країни 2015 року становила 31,551 млн осіб (42-ге місце у світі)[1]. Чисельність непальців стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 20,64 ‰ (80-те місце у світі), смертність — 6,56 ‰ (146-те місце у світі), природний приріст — 1,79 % (64-те місце у світі) .
Населення Непалу | |
---|---|
Чисельність | 31,551 млн осіб |
Густота | 198,9 особи/км² |
Коефіцієнт міграції | 3,86 ‰ |
Природний приріст | ▲1,79 % |
Народжуваність | 20,64 ‰ |
Фертильність | 2,24 дітей на 1 жінку |
Смертність | 6,56 ‰ |
Смертність немовлят | 39,14 ‰ |
• до 14 років | 30,72 % |
• 15–64 років | 64,68 % |
• старіші за 65 років | 4,6 % |
Середня тривалість життя | 67,52 року |
• чоловіків | 66,18 року |
• жінок | 68,92 року |
загалом | 0,98 чол./жін. |
при народженні | 1,04 чол./жін. |
до 15 років | 1,04 чол./жін. |
15–64 років | 0,9 чол./жін. |
після 65 років | 0,86 чол./жін. |
Нація | непальці |
Найбільший етнос | непальці |
Нацменшини | чхеттрі, брахмани, магарці |
Офіційна | непальська |
Також у побуті | майтхілі, бходжпурі, тхару |
Народжуваність у Непалі, станом на 2015 рік, дорівнює 20,64 ‰ (80-те місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 2,24 дитини на одну жінку (96-те місце у світі)[1]. Рівень застосування контрацепції 49,7 % (станом на 2011 рік)[1]. Середній вік матері при народженні першої дитини становив 20,1 року, медіанний вік для жінок — 25—29 років (оцінка на 2011 рік)[1].
Смертність у Непалі 2015 року становила 6,56 ‰ (146-те місце у світі)[1].
Природний приріст населення в країні 2015 року становив 1,79 % (64-те місце у світі)[1].
Середній вік населення Непалу становить 23,6 року (165-те місце у світі): для чоловіків — 22,4, для жінок — 24,8 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 67,52 року (166-те місце у світі), для чоловіків — 66,18 року, для жінок — 68,92 року[1].
Вікова структура населення Непалу, станом на 2015 рік, мала такий вигляд:
Середній вік, коли чоловіки беруть перший шлюб, дорівнює 22,1 року, жінки — 17,9 року, загалом — 20 років (дані за 2011 рік)[2].
Густота населення країни 2015 року становила 198,9 особи/км² (72-ге місце у світі)[1].
Непал низькоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 18,6 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 3,18 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].
Головні міста держави: Катманду (столиця) — 1,183 млн осіб (дані за 2015 рік)[1].
Річний рівень імміграції 2015 року становив 3,86 ‰ (33-тє місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.
Станом на 2016 рік, у країні постійно перебуває 15 тис. біженців з Тибету, 14,0 тис. з Бутану[1]. У той самий час у країні, станом на 2015 рік, налічується 40,7 тис. внутрішньо переміщених осіб через десятилітній терор маоїстів (що офіційно закінчився 2006 року), без врахування осіб, що постраждали внаслідок землетрусу 2015 року[1].
ООН працює з непальським урядом над вирішенням питання великого числа осіб без громадянства, серед яких бутанські індуїстські біженці непальського походження, позбавлені бутанського громадянства наприкінці 1980-х — початку 1990-х років, незареєстровані тибетські біженці[1].
Непал є членом Міжнародної організації з міграції (IOM)[4].
Головні етноси, клани й касти країни: чхеттрі (кшатрії) — 16,6 %, брахмани — 12,2 %, магарці — 7,1 %, тхару — 6,6 %, таманґ — 5,8 %, неварці — 5 %, камі — 4,8 %, мусульмани — 4,4 %, ядави — 4 %, раї — 2,3 %, тхакурі — 1,7 %, гурунги — 2 %, дамай (дхолії) — 1,8 %, лімбу — 1,5 %, саркі — 1,4 %, телі — 1,4 %, чамар (хариджа) — 1,3 %, койрі (кушвана) — 1,2 %, інші — 19 %, загалом 125 каст, кланів і етносів (згідно з переписом 2011 року)[1].
Офіційна мова[5]: непальська — розмовляє 44,6 % населення. Інші поширені мови: майтхілі — 11,7 %, бходжпурі — 6 %, тхару — 5,8 %, таманг — 5,1 %, неварська — 3,2 %, маґар — 3 %, баджика — 3 %, урду — 2,6 %, авадхі — 1,9 %, лімбу — 1,3 %, ґурунґ — 1,2 %, інші мови — 10,6 % (дані на 2011 рік). Згідно з переписом 2011 року в державі зареєстровано 123 мови й діалекти. Більшість бізнесменів і урядовців вільно володіють англійською.
Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: індуїзм — 81,3 %, буддизм — 9 %, іслам — 4,4 %, кірантизм — 3,1 %, християнство — 1,4 %, інші — 0,5 %, не визначились — 0,2 % (станом на 2011 рік)[1].
Рівень письменності 2015 року становив 63,9 % дорослого населення (віком від 15 років): 76,4 % — серед чоловіків, 53,1 % — серед жінок[1]. Державні витрати на освіту становлять 4,7 % ВВП країни, станом на 2014 рік (87-ме місце у світі)[1]. Середня тривалість освіти становить 12 років, для хлопців — до 12 років, для дівчат — до 13 років (станом на 2013 рік).
Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 5 ліжок на 1000 мешканців (станом на 2006 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 5,8 % ВВП країни (125-те місце у світі)[1].
Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 39,14 ‰ (52-ге місце у світі); хлопчиків — 39,24 ‰, дівчаток — 39,04 ‰[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 258 випадків на 100 тис. народжень (60-те місце у світі)[1].
Непал входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).
Потенційний рівень зараження інфекційними хворобами в країні високий. Найпоширеніші інфекційні захворювання: діарея, гепатит А і Е, черевний тиф, японський енцефаліт, малярія, гарячка денге (станом на 2016 рік)[1].
2014 року зареєстровано 39,2 тис. хворих на СНІД (63-тє місце у світі), це 0,2 % населення в репродуктивному віці 15—49 років (97-ме місце у світі)[1]. Смертність 2014 року від цієї хвороби становила 2,6 тис. осіб (50-те місце у світі)[1].
Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 2,9 % (189-те місце у світі); частка дітей віком до 5 років зі зниженою масою тіла становила 30,1 % (оцінка на 2014 рік)[1]. Ця статистика показує як власне стан харчування, так і наявну/гіпотетичну поширеність різних захворювань.
Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 90,9 % населення в містах і 91,8 % в сільській місцевості; загалом 91,6 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): у містах — 56 %, у сільській місцевості — 43,5 %, загалом по країні — 45,8 % (станом на 2015 рік)[1]. Споживання прісної води, станом на 2006 рік, дорівнює 9,5 км³ на рік, або 334,7 тонни на одного мешканця на рік: з яких 2 % припадає на побутові, 0 % — на промислові, 98 % — на сільськогосподарські потреби[1].
Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 61,8 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 52,9 %; частка осіб похилого віку — 9 %, або 11,1 потенційно працездатного на 1 пенсіонера[1]. Загалом ці показники характеризують рівень потреби державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2011 року перебувало 25,2 % населення країни[1]. Розподіл доходів домогосподарств у країні має такий вигляд: нижній дециль — 3,2 %, верхній дециль — 29,5 % (станом на 2011 рік)[1].
Станом на 2013 рік, у країні 6,6 млн осіб не має доступу до електромереж; 76 % населення має доступ, в містах цей показник дорівнює 97 %, у сільській місцевості — 72 %[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій надзвичайно низький. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 5,547 млн унікальних інтернет-користувачів (80-те місце у світі), що становило 17,6 % загальної кількості населення країни[1].
Загальні трудові ресурси 2015 року становили 15,2 млн осіб (39-те місце у світі)[1]. Відчувається нестача кваліфікованої робочої сили. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 69 %; промисловість і будівництво — 12 %; сфера послуг — 19 % (станом на 2014 рік)[1]. 2,467 млн дітей у віці від 5 до 14 років (34 % загальної кількості) 2008 року були залучені до дитячої праці[1]. Безробіття 2007 року дорівнювало 46 % працездатного населення, 2004 року — 42 % (200-те місце у світі); серед молоді у віці 15—24 років ця частка становила 3,5 %, серед юнаків — 4,2 %, серед дівчат — 2,9 %[1].
Нелегальний виробник марихуани і гашишу на внутрішній та міжнародний ринок; транзитна країна для наркотрафіку опіатів з Південно-Східної Азії до Європи й США[1].
Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Непалу докладає значних зусиль у боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, але законодавство відповідає мінімальним вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act’s) не повною мірою, країна перебуває у списку другого рівня[6][7].
Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):
Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ:
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.