Мішель Монурі
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Мішель Жозеф Монурі (фр. Michel Joseph Maunoury; 17 грудня 1847, Ментенон, Франція — 28 березня 1923, Мер, Третя Французька республіка) — французький воєначальник Першої світової війни, маршал Франції (1923).
Мішель Монурі | |
---|---|
фр. Michel Joseph Maunoury[1] | |
![]() | |
Народився | 17 грудня 1847[2][3][…] Ментенон[4] |
Помер | 28 березня 1923[5][6] (75 років) Gare des Aubrais-Orléansd, Флері-лез-Обре[7] |
Поховання | склеп губернаторівd[8] |
Країна | Франція |
Діяльність | офіцер |
Alma mater | Політехнічна школа |
Знання мов | французька[2] |
Учасник | Перша світова війна і французько-прусська війна[9] |
Роки активності | 1867[9] — 1923 |
Посада | Military governor of Parisd і Military governor of Parisd |
Військове звання | divisional generald[9] і маршал[9][10] |
Родичі | Pol Maunouryd[11], Моріс Буржес-Монурі[12] і Maurice Maunouryd[12] |
Брати, сестри | Gabriel Maunouryd[13] |
Нагороди | |
Біографія
Народився у сім'ї лікаря[14]. Закінчив Паризьку політехнічну школу. Із 1867 року — на військовій службі. У 1869 році закінчив Інженерно-артилерійську школу і отримав звання лейтенанта. Учасник франко-прусської війни, під час битви при Шампіньї був важко поранений.
Із 1874 року — капітан, перебував на викладацькій роботі та служив у артилерійських військах. Із 1893 року — підполковник. Із 1896 року — полковник. Із 1901 року — бригадний генерал, із 1906 року — дивізійний генерал. Із 1906 року — командувач артилерії та фортів Парижа і начальник Вищої військової школи. У 1910—1912 роках — військовий губернатор Парижа і член Вищої військової ради. Із 1912 року — у резерві.
Перша світова війна
Із початком Першої світової війни був призначений командувачем французьких військ у Лотарингії, але вже 26 серпня 1914 року був призначений командувачем 6-ї армії в районі Парижа[15]. На чолі 6-ї армії брав участь у битві на Марні. У розпал боїв на Марні військовий губернатор Парижа генерал Галлієні надав Монурі допомогу частинами паризького гарнізону і вже 5 вересня 6-та армія перейшла в контрнаступ і змусила відступати німецькі війська.
11 березня 1915 року під час огляду бойових позицій армії був важко поранений в голову німецькою кулею[15]. Внаслідок поранення повністю втратив зір. Не зважаючи на різке погіршення стану здоров'я із 5 листопада 1915 по 4 квітня 1916 року знову був військовим губернатором Парижа.
Після війни
У післявоєнній Франції користувався великою популярністю[15]. У 1919 році був присутній при підписанні Версальського мирного договору. Із 1919 року — почесний президент Товариства сліпих від війни. Помер у місті Мер[16]. 31 березня 1923 року посмертно отримав звання маршала Франції.
Нагороди
Кавалер ордена Почесного легіону, Воєнного хреста, Військової медалі та інших французьких нагород, а також російського ордена Святого Георгія 4-го ступеня.
Примітки
Джерела
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.