Loading AI tools
російський комплект, що перетворює авіабомби на керовані планеруючі З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Модуль планерування і корекції (рос. Модуль планирования и коррекции, МПК) — розроблений російським підприємством «Базальт» навісний модуль для перетворення звичайних некерованих бомб (зокрема, РБК-500[1], ФАБ-250 та ФАБ-500 М-62) на планерні бомби, високоточні боєприпаси зі збільшеним радіусом дії.
Вперше представлено на виставці «Аеро Індія-2003», потім в 2009 році на виставці в Росії.
Задум розробника полягав у тому, аби отримати дешеву систему, яку можна встановлювати навіть в польових умовах. Було запропоновано декілька варіантів з різними можливостями:
На початку травня 2023 року російська пропаганда повідомила про створення неназваним виробником подібного модуля для бомб ФАБ-250[2].
На початку січня 2023 року російські користувачі в соціальних мережах поширили фото ФАБ-500М-62 з під'єднаним комплектом, що нагадує JDAM, однак «кустарна» якість виконання може свідчити про використання дослідного зразка[3][4].
В березні 2023 року в Куйбишевському районі Донецька впала авіабомба ФАБ-500 біля якої був знайдений механізм корекції польоту. Однак, за зовнішнім виглядом уламків це міг бути дещо схожий комплекс «Гром» розробки російської корпорації «Тактическое ракетное вооружение»[5].
Також наприкінці березня 2023 року речник Повітряних Сил ЗСУ Юрій Ігнат повідомив, що російські військові стали частіше застосовувати крилаті кориговані авіабомби з бойовою частиною масою 500 кг. Російські літаки скидають їх з відстані в десятки кілометрів по цілях в прифронтовій зоні без заходу в зону ураження української протиповітряної оборони[6].
Надвечір 20 квітня 2023 року під час прольоту над Білгородом з російського Су-34 відокремилось та впало в місто дві фугасних бомби, одна здетонувала, другу відкопали та відправили на полігон для знешкодження через два дні, 22 квітня[7][8][9]. Перед інцидентом наближені до російських військових користувачі соціальних мереж повідомляли про активність бойової авіації та можливе застосування УМПК разом з фугасними бомбами[8]. За іншою версією, на місто впали бомби БетАБ-500ШП[10].
За словами речника Повітряних Сил ЗСУ Юрія Ігната навесні 2023 року темп застосування зріс до 20 скидань на добу[11].
В липні 2023 року українські правоохоронці стали повідомляти про застосування росією керованих авіабомб на основі ФАБ-250. Однак, про конкретну модель використаного модуля планування і корекції не повідомлялось[12]. В листопаді 2023 року з'явились повідомлення про застосування модуля разом з разовим бомбовим контейнером (касетною авіабомбою) РБК-500 та касетними бойовими елементами ШОАБ-0,5 в районі села Старомайорське Донецької області[1].
Можливість скидати бомби зі значної відстані створила для Сил Оборони України значну проблему, оскільки російські літаки, при цьому, залишаються поза зоною ураження більшості наявних в Україні зенітних ракетних комплексів[13].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.