Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Меггі Селін Луїза Де Блок ([ˈmɛɡi sɛˈlin luˈiz də ˈblɔk], (28 квітня 1962, Merchtemd, Галле-Вілвордеd) — бельгійський політик із Open VLD[3], яка з 2020 року очолює фракцію своєї партії в Палаті представників.[4]
| Меггі Де Блок | |
|---|---|
| нід. Maggie De Block[1] | |
 | |
| Ім'я при народженні | нід. Maggie Celine Louise De Block[1] |
| Народилася | 28 квітня 1962[1] (62 роки) Merchtemd, Галле-Вілвордеd, Бельгія[1] |
| Країна |  Бельгія |
| Діяльність | політична діячка, сімейна лікарка |
| Галузь | політика |
| Alma mater | Брюссельський вільний університет[1] |
| Науковий ступінь | доктор медицини[1] (1988) |
| Знання мов | нідерландська |
| Посада | член Палати представників Бельгіїd, State Secretary of Asylum, Migration, Social Integration and Poverty Reductiond, міністр юстиції Бельгіїd, член Палати представників Бельгіїd[2] і член Палати представників Бельгіїd |
| Партія | Відкриті фламандські ліберали і демократи |
| Брати, сестри | Eddie De Blockd |
| У шлюбі з | Luc Asselmand |
| Нагороди |   |
| Сайт | maggiedeblock.be |
Де Блок обіймала посаду міністра соціальних справ та охорони здоров'я в урядах прем'єр-міністрів Бельгії Шарля Мішеля та Софі Вільмес з 2014 по 2020 рік[5]. Після перестановок 9 грудня 2018 року, щоб запобігти розвалу уряду, до її повноважень міністра увійшли міграційні питання та надання притулку.[6]
Меггі Селін Луїза Де Блок народилася 1962 року в Мерхтемі, провінція Брабант в сучасному Фламандському Брабанті)[7]. Вона була першою з трьох дітей, народжених в родині Яні Де Блока, який працював у бельгійській залізничній компанії NMBS/SNCB. Після народження її першого брата мати стала домогосподаркою, щоб доглядати за дітьми. Коли Меггі виповнилося 7 років, її батько загинув в автокатастрофі. Через п'ять місяців її мати народила Меггі другого брата, якого вони назвали Яном на честь батька.
Меггі Де Блок навчалася в колишній середній школі Koninklijk Lyceum (нині Lyceum Martha Somers Brussel) у Лакені. Після закінчення школи вона вивчала медицину в Vrije Universiteit Brussel. У 1982 році, ще будучи студенткою, Де Блок вийшла заміж[7] за Люка Ассельмана. У шлюбі народилося двоє дітей.[8] Здобула кваліфікацію сімейного лікаря.[7][8]
У 1999 році Де Блок була самовисуванцем на федеральних виборах як член ліберальної партії Vlaamse Liberalen en Democraten також відомої як VLD.[7] Під час виборів вона була обрана членом Палати представників Бельгії від виборчого округу Брюссель-Галле-Вілворде.
Через чотири роки після виборів Меггі Де Блок обрали секретарем Палати представників на чотири роки. У 2010 році Де Блок також обійняла посаду голови Комітету з інфраструктури і обіймала її протягом року.[8] Де Блок у грудні 2011 року була обрана державним секретарем з питань притулку, імміграції та соціальної інтеграції в новому федеральному уряді Ді Рупо, відразу після його формування.[9][10][11]
У грудні 2012 року Де Блок призначили віце-головою Open VLD.[12] У березні 2013 року читачі франкомовної газети La Libre Belgique визнали її «Жінкою року».[13] В опитуваннях 2013 та 2014 років вона стала найпопулярнішим фламандським політиком, випередивши міністра-президента Фландрії Кріса Петерса.[14]
Де Блок у липні 2014 році знову увійшла до уряду, обійнявши посаду міністра юстиції, відповідальним в уряді Ді Рупо за надання притулку, імміграцію, соціальну інтеграцію та скорочення бідності[15].
В уряді прем'єр-міністра Шарля Мішеля, сформованому в жовтні 2014 року, Меггі Де Блок була призначена міністром соціальних справ і охорони здоров'я. Присягаючи, вона назвала цю посаду «своєю давньою мрією».[16] Критики сказали, що вона не подає правильний приклад як міністр охорони здоров'я через своє ожиріння, і вона відповіла, що «я знаю, що я не модель, але ви повинні дивитися, що всередині, а не упаковку».[17]
Під час перебування на посаді міністра Де Блок брала участь в організації участі Бельгії в ліквідації наслідків епідемії гарячки Ебола в Західній Африці. У 2015 році Меггі координувала роботу представників міністерств здоров'я Бельгії та Нідерландів під час переговорів про придбання ліків від рідкісних захворювань із фармацевтичними групами.[18] У червні 2015 року вона підписала королівський указ про легалізацію обмеженого використання медичного канабісу, який на той час включав лише оральний спрей Sativex для лікування розсіяного склерозу.[19]
До 2015 року Де Блок була найпопулярнішим політиком у Фландрії, Валлонії та Брюсселі, що зробило її найпопулярнішим політиком у всій Бельгії.[20]
У 2018 році під керівництвом Меггі Де Блок як міністерки охорони здоров'я стратегічний резерв респіраторів класу FFP2 було знищено через те, що він застарів і не поповнювався.[21] Вона стверджувала, що не поповнювала їх, щоб заощадити гроші платників податків. Це рішення зазнало критики під час пандемії COVID-19, коли через дефіцит масок Бельгію однією з найбільш постраждалих країн від пандемії.[22][23]
У вересні 2018 року компанія De Block вирішила запровадити уніфіковану упаковку для всіх тютюнових виробів у Бельгії.[24]
9 грудня 2018 року було оголошено, що Де Блок знову відповідатиме за питання притулку та міграції, замінивши на цій посаді Тео Франкена.[6][25] Вона займала цю посаду в попередньому уряді.[26] Її офіційна посада в тимчасовому уряді Мішеля II і в наступному уряді Вільмеса іменувалася як міністерка соціальних справ і охорони здоров'я, а також політики надання притулку та міграції.[27]
Під час ранньої фази пандемії COVID-19 у Бельгії Де Блок спостерігала за реакцією уряду. У травні 2020 року вона закликала країни Європейського Союзу бути «єдними» у розповсюдженні захисних масок.[28] У липні 2020 року вона публічно розкритикувала відсутність більшої координації з сусідами Бельгії — Францією, Німеччиною та Нідерландами — як «велике занепокоєння».[29]
Де Блок не було повторно призначено до уряду на чолі з Александером Де Кроо, а замість цього вона знову стала постійним членом бельгійського парламенту.[30]
У 2020 році Європейське регіональне бюро Всесвітньої організації охорони здоров'я призначило Меггі Де Блок членом Пан'європейської комісії з охорони здоров'я та сталого розвитку під головуванням Маріо Монті.[31]
Крім того, з 2020 року Де Блок є альтернативним членом Глобальної групи лідерів із антимікробної резистентності, співголовами якої є Шейх Хасіна та Міа Моттлі.[32] Вона також приєдналася до Технічної консультативної групи ВООЗ (TAG) за єдине здоров'я.[33]
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
