Лопінник Руський

Лопінник Руський^[2][3][4] (також Лопінник^[5], Лопенник-Дольний, пол. Łopiennik Dolny) — село в Польщі, у гміні Лопенник-Гурний Красноставського повіту Люблінського воєводства. Населення — 285 осіб (2011^[1]).

Село Лопінник Руський пол. Łopiennik Dolny Маєток другої половини XIX століття Координати 51°03′ пн. ш. 23°06′ сх. д. Країна ПольщаПольща Воєводство Люблінське воєводство Повіт Красноставський повіт Гміна Лопенник-Гурний Населення 285 осіб (2011[1]) Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2 Телефонний код (+48) 82 Поштовий індекс 22-351 Автомобільний код LKS SIMC 0105294 GeoNames 765996 OSM r6856483 ·R Лопінник Руський Лопінник Руський (Польща) Лопінник Руський Лопінник Руський (Люблінське воєводство)  Лопінник Руський у Вікісховищі

Історія

Поблизу Лопінника Руського та сусіднього села Кривого неодноразово знаходили могили воїнів, які, як вважалося, були похованнями загиблих під час битви 1282 року польського князя Лешка Чорного проти ятвягів^[4].

1501 року вперше згадується православна церква в селі^[2]. 1526 року зведено нову церкву^[4]. За люстрацією 1564—1565 років більшість населення села становили українці^[3]. За люстрацією 1570 року належав до Красноставського староства Холмської землі^[6].

На Варшавському сеймі 1659 року Лопінник Руський був наданий у вічне володіння підкоморію київському та українському магнатові Юрію Немиричу^[4]. Втім вже через 8 років родина Немирича передала село разом з іншими володіннями під заставу^[4]. Згідно з постановою сейму 1667 року, воно спочатку опинилося у власності родини Пражмовських, а пізніше перейшло до державного володіння^[4]. 1710 року в селі збудовано нову дерев'яну церкву^[4].

Станом на 1827 рік було власницьким селом, налічувало 97 домів і 585 мешканців^[4]. У часи входження до Російської імперії належало до гміни гміні Лопінник Красноставського повіту Люблінської губернії^[4]. За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у селі Лопінник Руський здебільшого проживали греко-католики, які розмовляли українською мовою^[7]. 1872 року місцева греко-католицька парафія налічувала 532 вірянина^[5]. Станом на 1884 рік у селі діяли парафіяльна православна церква, початкова школа, волосне управління та водяний млин^[4].

Місцева українська церква знесена польською владою найімовірніше у 1938 році в рамках великої акції руйнування українських храмів на Холмщині і Підляшші^[5][2]. У 1943 році в селі проживало 738 українців^[5].

У 1975—1998 роках село належало до Холмського воєводства.

Населення

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року^[1][8]:

	Загалом	Допрацездатний вік	Працездатний вік	Постпрацездатний вік
Чоловіки	145	27	94	24
Жінки	140	26	61	53
Разом	285	53	155	77

Див. також

• Лопенник-Гурний (Лопінник Лядський)
• Лопенник-Наджечний
• Лопенник-Подлесьний

Примітки

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лопінник Руський

1. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
2. Крип'якевич І., Крип'якевич Р. Матеріали до історії церков Холмщини і Підляшшя // Холмщина і Підляшшя : іст.-етногр. дослідж. — Київ : Родовід, 1997. — С. 143.
3. Макарчук С. А. Етнічна історія України. — К. : Знання, 2008. — С. 200. — ISBN 978-966-346-409-1.
4. Łopiennik (2) Ruski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 723. (пол.)
5. Saładiak A. Pamiątki i zabytki kultury ukraińskiej w Polsce. — Warszawa, 1993. — С. 353. (пол.)
6. Грушевський М. Capitaneatus Crasnostaviensis // Жерела до історії України-Руси. Том 07. Описи королівщин в землях руських XVI віку. Том 4. Люстрація 1570 р. — Львів : Друкарня Наукового Товариства імени Шевченка, 1903. — С. 4, 358.
7. Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 370. (рос. дореф.)
8. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.

Література

• Łopiennik (2) Ruski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 723. (пол.)