футбольний клуб З Вікіпедії, вільної енциклопедії
ФК «Локомотив» — колишній український футзальний клуб з Одеси. Був заснований в червні 1993 року. Один з найтитулованіших футзальних клубів України. Розформований після сезону 1998/1999.
 | |||
| Повна назва | Футбольний клуб Локомотив Одеса | ||
| Прізвисько | залізничники | ||
| Засновано | 1993 | ||
| Розформовано | 1999 | ||
| Населений пункт | Одеса, Україна | ||
| Стадіон | УСК «Краян», Палац спорту | ||
| Вміщує | 3000, 5000[1] | ||
| Президент | Микола Березський | ||
| Головний тренер | Валерій Водян | ||
| Ліга | Перша ліга | ||
| 1998-1999 | 7 | ||
| |||
У червні 1993 року відомий одеський футболіст Анатолій Колдаков, який на той час був директором ДЮСШ «Локомотив», ініціював створення в Одесі першого в її історії професійного футзального клубу. Він разом з тренером ДЮСШ «Локомотив» Євгеном Армером і Валерієм Іонишем впродовж липня-серпня провів серйозну селекційну роботу з пошуку гравців у команду. Було переглянуто близько 250 гравців[2]. Фінансову підтримку команді надав «NORD БАНК» в особі Валерія Пермінова. Команда отримала назву «Одеса-Норд», був сформований штатний колектив, придбане екіпірування й усі необхідні для нормальної життєдіяльності клубу атрибути[3]. 9 вересня Анатолій Колдаков з інсультом був доставлений в лікарню, де переніс ще три інсульти. У рідкісні моменти, коли Анатолій Олександрович приходив до тями, всі його питання стосувалися команди. Він говорив: «Що б там не було, команда повинна жити і перемагати»[2].
24 вересня 1993 року «Одеса-Норд» дебютувала в першості України серед команд першої ліги[4]. Впродовж сезону команда не опускалася нижче четвертого місця і у підсумку виграла бронзові нагороди, що дало право перейти у вищу лігу.
У дебютному вищоліговому сезоні у клубі відбулися історичні реорганізаційні зміни. У грудні 1994 року у спонсорів команди почалися фінансові проблеми і вона перейшла під юрисдикцію Одеської залізниці, а також була перейменована в «Локомотив»[5]. У другому колі сезону 1994/1995 команду очолив Валерій Водян і під керівництвом цього наставника в сезоні 1995/1996 «Локомотив» вчинив революцію, скинувши з престолу тодішнього флагмана вітчизняного футзалу — дніпропетровський «Механізатор». Команди завершили сезон з рівним показником очок, але у «золотому матчі», що відбувався у Києві, перемогла одеська команда. Найкращим гравцем України сезону 1995/96 був визнаний захисник «Локомотива» Олег Безуглий[1].
У тому ж сезоні одесити вперше у своїй історії зіграли у фіналі Кубка України, але повторно здолати «Механізатор» не змогли (3:4), відклавши реалізацію «золотого дублю» (перемога в чемпіонаті і Кубку України в одному сезоні) на наступний рік.
У міжсезоння у команду прийшли досвідчені гравці: брати Олександр і Сергій Москалюки, Олександр Косенко, Ігор Москвичов, Геннадій Мірошниченко і Володимир Чередніченко[6]. З таким серйозним кадровим поповненням у сезоні 1996/1997 рівних «Локомотиву» в Україні не виявилося, адже команда вперше у своїй історії зробила омріяний «золотий дубль», вигравши чемпіонат і Кубок.
Рік по тому історія повторилася з тією лише різницею, що перевага «залізничників» над суперниками зросла ще більше. Про команду почали складати легенди, а переважна більшість суперників, які приїздили на календарні матчі в Одесу, ставили перед собою завдання не пропустити у свої ворота понад десять м'ячів.
Своїх останніх чемпіонських успіхів «Локомотив» домагався на тлі фінансової кризи, оскільки після зміни начальника Одеської залізниці, яка була головним спонсором клубу, практично припинилося його фінансування[7]. Після цього почалися пошуки нових спонсорів, але без особливого успіху[8].
18 квітня 1998 року «Локомотив» голосно грюкнув дверима, у своєму останньому в історії офіційному матчі у вищій лізі розгромивши макіївський «Вуглик» — 28:4[9]. Ця перемога досі є найбільшою в історії українського футзалу.
Першим і єдиним міжнародним клубним турніром для «Локомотива» став Турнір європейських чемпіонів з футзалу в 1997 році, який проходив в Москві. Обігравши голландський «Веерхус» (2:1) і зігравши внічию з іспанським «Бумерангом Інтерв'ю» (4:4) одесити на груповому етапі посіли 2-ге місце. Програвши у півфіналі московській «Діні» (4:9), у матчі за третє місце «Локомотив» знову зустрівся з іспанцями, яким цього разу програв 3:5 і посівчетверте місце, за яке команда була нагороджена малими бронзовими медалями. Найкращим бомбардиром «Локомотива» на цьому турнірі став Георгій Мельніков, який відзначився 4 рази[10].
Дебют на міжнародній арені для «Локомотива» слід визнати вдалим. Було очевидно, що одесити готові до жорсткої конкуренції з провідними клубами Європи. Однак мрії тренерського штабу «Локомотива» на чолі з Валерієм Водяном зі створення в Одесі елітного європейського футзального клубу так і залишилися мріями. Відразу після «золотого» сезону 1997/1998 зоряний склад команди був розформований. Молодіжний склад 1982/83 рр. н. перевели в першу лігу[11]. і після сезону 1998/1999 «Локомотив» остаточно припинив своє існування, залишивши про себе лише яскраві спогади.
Склад команди на момент зняття зі змагань (поч. 1999 року)[12].
| № | Гравець | Позиція | Національність |
|---|---|---|---|
| 1 | Валерій Кардецький | Воротар |  |
| 12 | Віталій Федевич | Воротар | |
| 17 | Сергій Болотніков | Воротар | |
| 2 | Дмитро Загородний | Польовий | |
| 3 | Артем Васьковський | Польовий | |
| 4 | Олег Самсонов | Польовий | |
| 5 | Євген Єременко | Польовий | |
| 7 | Євген Усік | Польовий | |
| 8 | Максим Гуменюк | Польовий | |
| 9 | Сергій Таранчук | Польовий | |
| 10 | Максим Швидкий | Польовий | |
| 10 | Валерій Гуцулов | Польовий | |
| 11 | Євген Побережний | Польовий | |
| 14 | Леонід Лихомець | Польовий | |
| 15 | Олександр Бандурко | Польовий | |
| 16 | Максим Коптєв | Польовий | |
| Сезон | Ліга | Місце | І | В | Н | П | РМ | О |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1993/94 | Перша | 3 | 26 | 18 | 3 | 5 | 121-73 | 39[13] |
| 1994/95 | Вища | 9 | 26 | 9 | 4 | 13 | 105-122 | 22[13] |
| 1995/96 | Вища | 1 | 29 | 25 | 3 | 1 | 187-75 | 53 |
| 1996/97 | Вища | 1 | 26 | 23 | 3 | 0 | 203-60 | 72 |
| 1997/98 | Вища | 1 | 28 | 27 | 1 | 0 | 204-49 | 82 |
| 1998/99 | Перша | 7 (група А) | 24 | 4 | 2 | 18 | 37-85 | 14 |
| Загалом в першій лізі | 50 | 22 | 5 | 23 | 158-158 | 49[14] | ||
| Загалом у вищій лізі | 109 | 84 | 11 | 14 | 699-306 | 179[14] | ||
| Загалом за історію | 159 | 106 | 16 | 37 | 857-464 | 228[14] | ||
| Сезон | Досягнення | І | В | Н | П | РМ |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 1993/94 | 3 місце у групі Б фінального етапу | 4 | 2 | 0 | 2 | 19-20 |
| 1994/95 | Вихід в 1/4 фіналу | 4 | 1 | 1 | 2 | 16-20 |
| 1995/96 | Вихід у фінал | 8 | 6 | 0 | 2 | 45-24 |
| 1996/97 | Перемога в Кубку | 7 | 7 | 0 | 0 | 65-7 |
| 1997/98 | Перемога в Кубку | 6 | 5 | 1 | 0 | 54-9 |
| Загалом | 29 | 21 | 2 | 6 | 199-80 | |
Валерій Іониш Євген Армер Валерій Водян| Місце | Гравець | Матчі | Роки виступів |
|---|---|---|---|
| 1. | Максим Кондратюк | 86 | 1994-1997 |
| 2. | Олег Безуглий | 80 | 1995-1998 |
| 3. | Сергій Корідзе | 77 | 1996-1998 |
| 4. | Георгій Мельніков | 75 | 1995-1998 |
| 5. | Володимир Трибой | 63 | 1995-1997 |
| 6-7. | Олександр Косенко | 53 | 1996-1998 |
| 6-7. | Володимир Чередніченко | 53 | 1996-1998 |
| 8. | Олександр Москалюк | 51 | 1996-1998 |
| 9. | Олександр Кохан | 50 | 1993-1996 |
| 10. | Ігор Москвичов | 49 | 1996-1998 |
| Місце | Гравець | Голи | Роки виступів |
|---|---|---|---|
| 1. | Сергій Корідзе | 126 | 1995-1998 |
| 2. | Олег Безуглий | 76 | 1995-1998 |
| 3. | Олександр Косенко | 64 | 1996-1998 |
| 4. | Георгій Мельніков | 63 | 1995-1998 |
| 5. | Ігор Москвичов | 62 | 1996-1998 |
| 6. | Олександр Москалюк | 44 | 1996-1998 |
| 7. | Кирило Красій | 37 | 1993-1996 |
| 8-9. | Віталій Сурич | 25 | 1993-1996 |
| 8-9. | Володимир Чередніченко | 25 | 1996-1998 |
Примітка. Враховано матчі і голи тільки в чемпіонаті України.
| Гол | Футболіст | Суперник | Рахунок | Дата |
|---|---|---|---|---|
| 1 | Олександр Кохан | «Рита» (д) | 2:6 | 1 жовтня 1994 |
| 50 | Віталій Сурич | «Донбас» (д) | 6:2 | 17 грудня 1994 |
| 100 | Олександр Кохан | «Ніке» (д) | 6:1 | 15 квітня 1995 |
| 150 | Віталій Сурич | «Надія» (д) | 13:3 | 14 листопада 1995 |
| 200 | Юрій Куліш | «КрАЗ» (д) | 11:1 | 27 грудня 1995 |
| 250 | Тарас Шпичка | «Україна» (д) | 7:4 | 3 травня 1996 |
| 300 | Георгій Мельніков | «УС Кампус» (д) | 12:2 | 15 вересня 1996 |
| 350 | Ігор Москвичов | «Форміка» (г) | 10:3 | 13 жовтня 1996 |
| 400 | Сергій Корідзе | «Україна» (д) | 8:0 | 8 березня 1997 |
| 450 | Олег Безуглий | «Форміка» (д) | 11:2 | 30 березня 1997 |
| 500 | Олександр Москалюк | «Дніпроспецсталь» (д) | 6:4 | 27 вересня 1997 |
| 550 | Сергій Корідзе | «Фотоприлад» (д) | 20:1 | 23 листопада 1997 |
| 600 | Олександр Косенко | «Дніпроспецсталь» (г) | 3:3 | 7 лютого 1998 |
| 650 | Олександр Кабаненко | «КрАЗ» (г) | 7:2 | 11 квітня 1998 |
|
|
|
|
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
