Лисянська волость (Звенигородський повіт)

Лисянська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Звенигородського повіту Київської губернії з центром у містечку Лисянка.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Лисянська волость.

Лисянська волость
Центр	Лисянка
Площа	15 217 (1886)
Населення	12 261 осіб (1886)
Густота	73.8 осіб / км²
Наступники	Лисянський район

Станом на 1886 рік складалася з 10 поселень, 11 сільських громад. Населення — 12261 особа (6044 чоловічої статі та 6217 — жіночої), 1023 дворових господарства^[1].

Земля волості

	Площа, десятин	У тому числі орної, дес.
Сільських громад	7192	5361
Приватної власності	7688	3695
Іншої власності	337	271
Загалом	15217	9327

Поселення волості:

• Лисянка — колишнє власницьке містечко при річці Гнилий Тікич за 20 верст від повітового міста, 2930 осіб, 361 двір, 2 православні церкви, костел, синагога, 2 єврейських молитовних будинки, школа, богодільня, 4 постоялих двори, 20 постоялий будинків, 28 лавок, базари, водяний і 4 вітряних млини, пивоварний і винокурний заводи.
• Бужанка — колишнє власницьке село при річці Гнилий Тікич, 1264 осіб, 160 дворів, православна церква, школа, лікарня, 2 постоялих будинки, 2 водяних і вітряний млини, винокурний і бурякоцукровий заводи.
• Дібрівка — колишнє власницьке село, 663 особи, 65 дворів, православна церква, постоялий будинок, 2 вітряних млини.
• Жаб'янка — колишнє власницьке село, 827 осіб, 96 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, 2 водяних млини.
• Лисянські Будища — колишнє власницьке село при річці Гнилий Тікич, 670 осіб, 70 дворів, православна церква, школа, водяний і 3 вітряних млини, кісткопальний і бурякоцукровий заводи.
• Монастирок — колишнє власницьке село при річці Гнилий Тікич, 366 осіб, 32 двори, скасований монастир, 4 вітряних млини.
• Смільчинці — колишнє власницьке село, 935 осіб, 130 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, 4 вітряних млини.
• Франківка — колишнє власницьке село, 510 осіб, 79 дворів, вітряний млин.

Старшинами волості були:

• 1909—1913 роках — Степан Федорович Довгий^[2],^[3],^[4],^[5];
• 1915 року — Яків Дмитрович Кривенко^[6].

Джерела

• Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)

Посилання

1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
2. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1909 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1909. XX + 214 + 261 с.
3. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1910 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1910. XVI + 252 + 289 с.
4. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1912 г. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1912. XX + 289 + 275 + 68 с.
5. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1913 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1912. XXI + 286 + 293 + 75 с.
6. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1915 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1915. XXI + 244 + 290 + 62 с.