Кіот

Киво́т, кіо́т (грец. κῑβωτός — «ящик», «ковчег») — невеликий засклений ящичок чи спеціально засклена шафка для розміщення ікон та інших предметів релігійного культу. Окрім того, кивотом чи кіотом можуть називати і дарохранильницю.

Бучинська Ікона Божої Матері в кивоті

Кивот — особливе оформлення ікони, яке дозволяє вибудувати навколо ікони свій мікроклімат, що пом'якшує коливання температури та вологості повітря. Крім того, кіоти для ікон покликані захистити вміщену в них ікону від фізичних впливів, а так само від пилу й бруду.

В архітектурі кіот, кіотець — невелика прикрашена ніша на зовнішній стіні будівлі, призначане переважно для розміщення ікон, яка часто накривалася двосхилим дашком, навісом^[1][2].

Джерела

• Кивот // Словник церковно-обрядової термінології. — Львів : Свічадо, 2011.

Примітки

1. Церковне мистецтво. Архітектура, монументальне мистецтво. Видавництво «Фоліо», 2018. 947 с. ISBN 978-966-03-8363-0
2. Володимир Тимофієнко. Архітектура і монументальне мистецтво : терміни і поняття. — Київ: Видавництво Інституту проблем сучасного мистецтва, 2002. — 472 с.

Посилання

• Кивот [Архівовано 15 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 3, кн. V : Літери К — Ком. — С. 627. — 1000 екз.