Корпус вартових Ісламської революції

Корпус вартових Ісламської революції (скорочено — КВІР) (перс. سپاه پاسداران انقلاب اسلامی‎ / сепаг-е пасдаран-е енгелаб-е есламі; зазвичай просто Сепаг або Пасдаран — вартові) — військова гілка виконавчої влади Ісламської республіки Іран. Згідно зі статтею 150 конституції країни існує паралельно зі збройними силами Ірану та відповідає за захист Ісламської революції та її звершень^[2].

Не плутати з квіром — терміном на позначення ЛГБТК+.

Корпус вартових Ісламської революції
перс. سپاه پاسداران انقلاب اسلامی‎
Логотип КВІР
На службі	з 1979
Країна	Іран
Тип	вид збройних сил напіввійськова організація
Чисельність	~250 000[1]
Гарнізон/Штаб	Тегеран
Гасло	Prepare against them whatever you are able of power., وأعدوا لهم ما استطعتم من قوة і Prepareu-los amb tota la força que pugueu
Війни/битви	Ірано-іракська війна Громадянська війна в Лівані Конфлікт у Белуджистані Війна в Сирії Російське вторгнення в Україну (з 2022)
Вебсайт	sepahnews.com​(перс.)
Командування
Поточний командувач	Хоссейн Саламі
Медіафайли на Вікісховищі

Влада США^[3], Ізраїлю, Саудівської Аравії, Бахрейну^[4], Канади^[5] та Швеції^[6] визнає КВІР терористичною організацією.

Опис

Функції та відповідальність Вартових стосовно інших видів збройних сил регулюється окремим законом з особливим наголосом на братську співпрацю та взаємодію між Вартовими та регулярними збройними силами Ірану.

Корпус вартових Ісламської революції має у своїх лавах приблизно 125 тис. особового складу, сухопутні, повітряні, та морські сили. На військово-морські сили Вартових покладена відповідальність за контроль ситуації у Перській затоці.

До складу КВІР входять такі військові утворення:

• Суходільні війська
• Військово-повітряні сили
• Військово-морські сили
• сил спеціальних операцій «аль-Кудс». Призначення — дії за межами Ірану, ймовірна кількість — від 2 до 50 тисяч вояків, командир — генерал-майор Касем Сулеймані (до 3 січня 2020 року), Есмаїл Гаані (3 січня 2020 — нині).
• напіввійськове народне ополчення «Басідж». Бере участь в подоланні наслідків стихійних лих, техногенних катастроф та придушенні антиурядових заворушень. Кількість учасників — 10-12 млн осіб.

Корпус вартових також має в підпорядкуванні інформаційну агенцію Sepah News.

Історія

Вартові брали участь в ірано-іракській війні.

У вересні 2007 року головнокомандувачем Корпусу вартових був призначений Мохамед алі Джаафарі, він замінив Ях'я Рахіма Сафаві^[7].

З липня 2006 по липень 2008 року командувачем сухопутними силами КВІР був Мохаммад Реза Захеді. Його було ліквідовано 1 квітня 2024 року під час ізраїльського авіаудару по консульству Ірану в сирійській столиці Дамаску^[8][9][10].

КВІР бере участь у громадянській війні в Сирії на боці Башара Асада. 8 жовтня 2015 року неподалік Алеппо загинув генерал КВІР Хоссейн Хамадані. 12 жовтня цього року у боях на території Сирії загинули високопоставлені воєначальники корпусу генерал-майор Фаршад Хасунизаде і бригадний генерал Хамід Мохтарбанд. 23 жовтня у бою загинув бригадний генерал Реза Хаварі з дивізії КВІР «Фатеміюн». Також КВІР забезпечує грошима Хезболлу в Сирії^[11].

Військові звання та знаки розрізнення

Категорії	Вищі офіцери										Старші офіцери						Молодші офіцери
Іранське звання
	Artešbod pāsdār		Sepahbod pāsdār		Sarlaškar pāsdār		Sartīp pāsdār		Sartīp dovom pāsdār		Sarhang pāsdār		Sarhang dovom pāsdār		Sargord pāsdār		Sarvān pāsdār		Sotvān yekom pāsdār		Sotvān dovom pāsdār		Sotvān sevom pāsdār
Українська відповідність	Генерал		Генерал-лейтенант		Генерал-майор		Бригадний генерал		відсутньо		Полковник		Підполковник		Майор		Капітан		Старший лейтенант		Лейтенант		Молодший лейтенант

Категорії	Сержантський склад																												Солдати
Іранське звання
	Razmdār yekom								Razmdār dovom		Razmāvar yekom		Razmāvar dovom						Razmāvar sevom								Razmyār						Sarbāz yekom		Sarbāz dovom				Sarbāz
Українська відповідність	Штаб-сержант								Головний сержант		Старший сержант		Сержант						Молодший сержант								Старший солдат						відсутньо		відсутньо				Солдат

У масовій культурі

• Тегеран (телесеріал)
• Батьківщина (телесеріал) (сезон 3, 5)

Примітки

1. Its Missiles Did Little Damage, but Iran Has More Potent Weapons. The New York Times. 8 січня 2020. Архів оригіналу за 2 липня 2020. Процитовано 9 червня 2020.
2. Аббас Манучихри (2007). Политическая система Ирана. СПб: Петербургское Востоковедение. с. 80. ISBN 5-85803-354-7. {{cite book}}: Вказано більш, ніж один |pages= та |page= (довідка)
3. U.S. designates elite Iranian force as terrorist organization. Reuters. 8 квітня 2019. Архів оригіналу за 8 квітня 2019. Процитовано 8 квітня 2019.
4. Saudi, Bahrain add Iran's Revolutionary Guards to terrorism lists. Reuters (англ.). 23 жовтня 2018. Архів оригіналу за 23 квітня 2020. Процитовано 8 квітня 2019.
5. Канада внесла Корпус стражей исламской революции в список террористических организаций. Новое время.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
6. Swedish Parliament Votes To Designate Iran’s IRGC As Terrorist. iranintl.com.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
7. Iran changes Revolutionary Guards commander:TV. Reuters. Sat Sep 1, 2007. Архів оригіналу за 29 травня 2018. Процитовано 7 грудня 2015.
8. Iranian Guards commander killed in Israeli strike on consulate in Damascus, source says. Reuters. Процитовано 1 квітня 2024.
9. По столиці Сирії завдали ракетного удару. ЗМІ повідомляють про загибель генерала КВІР. РБК-Украина (укр.). Процитовано 12 квітня 2024.
10. Свобода, Радіо (1 квітня 2024). Авіаудар Ізраїлю зруйнував консульство Ірану в Дамаску, загинув командувач «Кудс» – ЗМІ. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 1 квітня 2024.
11. Мануков, Сергей (5 липня 2019). Под властью пасдаранов. Republic (рос.). Архів оригіналу за 5 липня 2019. Процитовано 5 липня 2019. {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |subtitle= (довідка)

Див. також

• Збройні сили Ірану
• Сили «Кудс»
  • Касем Сулеймані