Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Кажани́, або лиликови́ді (заст. укр. ночовиди[1], заст. укр. пергачі[2], заст. укр. ґацик[3]; Microchiroptera) — підряд ссавців з ряду лиликоподібних, або рукокрилих (Vespertilioniformes, або Chiroptera). Кажани є сестринською групою до підряду криланів — фруктоїдних рукокрилих (типовий представник — летюча лисиця). У спеціальній літературі кажанів нерідко позначають як Microchiroptera (на відміну від крилановидих — Macrochiroptera). Наука, що вивчає кажанів — хіроптерологія.
Кажани́ | |
---|---|
Кажани (Книга Ernst Haeckel, "Kunstformen der Natur", 1904 | |
Біологічна класифікація | |
Царство: | Тварини (Animalia) |
Тип: | Хордові (Chordata) |
Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
Клас: | Ссавці (Mammalia) |
Ряд: | Рукокрилі (Chiroptera) |
Підряд: | Кажани (Microchiroptera) Dobson, 1875 |
Родини | |
Cistugidae | |
Вікісховище: Microchiroptera |
Слово «кажан» походить (через застарілу форму «кожан»)[4] від староукраїнського «кожа» — «шкіра». Назва пов'язана з тим, що роль крил у кажана виконують широкі шкіряні перетинки. Наявність «а» на місці первісного «о» пояснюється асиміляцією [o] перед складом з наголошеним [ɑ] (як у словах «багатий», «гарячий», «хазяїн», «халява»)[5].
Завдяки здатності до польоту кажани поширені по всіх куточках Землі. Існує близько 1000 видів, і кажани становлять майже одну чверть усіх сучасних видів ссавців. В Україні представлені підковиками, кількома родами з родини лиликових (Vespertilionidae), регіонально вимерлим довгокрилом (Miniopterus schreibersii) і неофітом тадаридою (Tadarida teniotis).
Хоча кажани досить поширені, у регіонах з інтенсивним розвитком промисловості і сільського господарства чисельність їхніх популяцій катастрофічно зменшується, і багато видів зараз перебувають на межі зникнення. Всі відомі станом на 2023 рік види кажанів української фауни внесені до Червоної книги України, наприклад, підковик малий — Rhinolophus hipposideros (Bechstein, 1800), статус «вразливий» або нічниця велика — Myotis myotis (Borkhausen, 1797), статус «рідкісний»[6]. Загалом фауна рукокрилих України включає 28 видів, що належать до двох родин — підковикових та лиликових.
Довжина тіла кажанів — від 2,5 до 14 см. Кажани є переважно комахоїдними рукокрилими. Кажани добре бачать, але орієнтуються у просторі за допомогою ультразвуку: випускаючи локаційні сигнали у вигляді коротких ультразвукових імпульсів частотою 20-120 кГц і тривалістю 0,2-100 мс. Нічні тварини.
Види, що мешкають у країнах з помірним кліматом (зокрема й в Україні), є перелітними або впадають у зимову сплячку — гібернацію.
В Україні діє центр реабілітації рукокрилих (УЦРР), який знаходиться у Харкові. З 1999 року він працював на волонтерських засадах, а з 2013-го року вже як потужна організація, займається порятунком кажанів, що опинилися у критичних умовах існування та потребують допомоги по всій території України.
Зокрема, саме туди на зимівлю у 2023-му році доставляли кажанів із Запорізької області, які через бойові дій в наслідок російської агресії почали масово оселятися у житлових будинках та парках Запоріжжя та сусідніх населених пунктів. У центрі реабілітації кажанів оглянули ветеринари, провели профілактичні заходи, підгодували і занурили на зимову спрячку. На території центру є обладнання та спеціальні приміщення для цього. Весною 2024-го цих кажанів випустили на острові Хортиця, де є всі необхідні природні умови для їхнього життя[7].
Кажани — добре відома група тварин. У словнику Бориса Грінченка знаходимо такі назви рукокрилих, як «вертунець», «пергач», «ночовид», «лелик / лилик», «кожан / кажан», «ночниця / нічниця» та численні приклади вживання цих назв (наприклад, «людей не чуть, через базар кажан костокрилий перелетить» [Шевченко]).
Нижче подано добірку цікавих фактів про кажанів за матеріалами акції "ІІІ Європейська ніч кажанів в Україні, що проходила під час роботи VI Теріологічної школи (за виданням «Польовий визначник кажанів підземних порожнин Східної Європи»):
Зморшки на мордочках багатьох кажанів допомагають їм орієнтуватися при польотах у темряві. Це відкриття зробила група вчених з університету Шандуня на чолі з професором Рольфом Мюллером.
Більшість кажанів випускають звуки, які допомагають природній ехолокації, ротом. Однак багато хто з цих тварин — біля трьохсот видів, — використовують у таких випадках ніс. У цих мишей на мордочці є зморшкуваті борозни, про призначення яких учені довго думали, але так і не змогли одержати чіткого уявлення.
Вчені провели тривимірне рентгенівське сканування цих структур у кажана Rhinolophus rouxi з роду підковоносів, а потім збудували модель взаємодії ультразвукових коливань зі складками навколо носа.
Кажани випускають ультразвукові сигнали, частота яких починається від 60 кілогерців, швидко піднімається до 80 кілогерців і знову опускається до 60. Як показала комп'ютерна модель, борозни над носом відіграють роль резонаторів, посилюючи визначені частоти видаваного звуку.
У результаті цього борозни також по-різному керують звуком: 60-кілогерцові коливання поширюються у вертикальній площині, тоді як 80-кілогерцові — у горизонтальній.
Ця складна система борозен посилає звуки в різних площинах, що допомагає кажанам орієнтуватися в складних умовах, наприклад, у густому лісі або при одночасному рішенні декількох завдань — переслідуванні жертви і уникнення перешкод.
Однак на цьому дослідження Мюллера не закінчується. Вчений помітив також, що вушні раковини більшості кажанів мають цікаві особливості, які можуть діяти так само, як і зморшки біля носа. Дослідженню цих структур і буде присвячена подальша робота.
Таксономічна таблиця написана на основі:
Kenneth David Rose. The beginning of the age of mammals. — JHU Press, 2006. — С. 158. — ISBN 0801884721.
У 2012 році Національний банк України випустив пам'ятну монету присвячену «Всесвітньому року кажанів».
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.