Закон про іноземних агентів (Росія)

Російський закон про іноземних агентів (рос. иностранный агент), також «іноземний агент» (скор. іноагент) — російський закон, що вимагає, щоб будь-хто, хто отримує «підтримку» з-за меж Росії, або перебуває під «впливом» з-за меж Росії, зареєструвався і оголосив себе «іноземним агентом»^[1]. Після реєстрації ці особи піддаються додатковим перевіркам та зобов'язані помічати всі свої публікації відмовою від відповідальності з 24 слів, що вони поширюються «іноземним агентом».

Закон про іноземних агентів
Країна	Росія
Юрисдикція	Росія
Документ започаткування	Q128648202?
Час/дата початку	2012
Закон про іноземних агентів у Вікісховищі

Пікет проти закону про іноземних агентів

Словосполучення «іноземний агент» в російській мові викликає асоціації зі шпигунством часів холодної війни. Закон зазнав серйозної критики як у Росії, так і на міжнародному рівні як порушуючий права людини і як інструмент, що використовується для придушення громадянського суспільства та свободи преси в Росії, особливо груп, які виступають проти Путіна.

Закон ухвалено у відповідь на протести проти повернення Путіна на пост президента на президентських виборах 2012 року та був покликаний обмежити діяльність незалежних НУО. Законопроєкт було внесено у липні 2012 року законодавцями від правлячої партії «Єдина Росія» та підписано Путіним 20 липня 2012 року. Нове законодавство складалося з низки поправок до Кримінального кодексу та законів «Про громадські об'єднання», «Про некомерційні організації» та «Про протидію легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, та фінансування тероризму».

Закон набрав чинності у листопаді 2012 року та активно застосовувався ФСБ з лютого 2013 року. Прихильники закону спочатку уподібнювали його до американського законодавства про лобістів, найнятих іноземними урядами. З моменту запровадження закону сфера його дії поступово розширювалася.

Путін і прибічники закону висловлюють невідповідні дійсності твердження про високу схожість закону з американським законом FARA і про більшу жорсткість останнього.^[2][3][4][5]

Див. також

• Протести в Грузії (2023—2024)
• Закон про прозорість іноземного впливу (Грузія)
• Іноземний агент
• Список іноземних агентів (Росія)

Посилання

• Рекомендация CM/Rec(2007)14 Комитета министров государствам-членам о правовом статусе неправительственных организаций в Европе (PDF) (рос.). Совет Европы. 10 жовтня 2007. Архів оригіналу (PDF) за 2 червня 2013. Процитовано 2 червня 2013. (рос.)
• Реєстр НКО, які виконують функції іноземного агента. Міністерство юстиції РФ.(рос.)
• Реєстр іноземних засобів, виконують функції іноземного агента. Міністерство юстиції РФ. (рос.)
• Реєстр незареєстрованих громадських об'єднань, які виконують функції іноземного агента. Міністерство юстиції РФ. (рос.)

Примітки

1. Путин подписал новый закон об «иноагентах». Такой статус теперь смогут присвоить кому угодно. Meduza (рос.). Процитовано 10 вересня 2022.
2. Закон о регистрации иностранных агентов (FARA). embassy-voices.livejournal.com. 9 апр. 2013 г. Архів оригіналу за 3 серпня 2021. Процитовано 19 серпня 2021.
3. «Обманули дурачка на четыре кулачка». 10 примеров как Путин обманул журналиста NBC. theins.ru. 16 июля 2021 г.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
4. Robinson N. Foreign Agents in an Interconnected World: FARA and the Weaponization of Transparency // Duke LJ. — 2019. — Т. 69. — С. 1075.
5. Rebo S. FARA in Focus: What can Russia's Foreign Agent Law tell us about America's? // J. Nat'l Sec. L. & Pol'y. — 2021. — Т. 12. — С. 277.