Валентина Іванівна Довженко (нар. 1 січня 1947, П'ятихатки, Дніпропетровська область) — український політик, почесний професор Дніпропетровського хіміко-технологічного університету, доктор філософії в галузі ділового адміністрування, міністр України у справах сім'ї, молоді та спорту (1997—1999, 2004—2005)
Валентина Іванівна Довженко | ||||
---|---|---|---|---|
Радник Прем’єр-міністра України | ||||
Нині на посаді | ||||
На посаді з | 2010 | |||
Міністр України у справах сім'ї та молоді | ||||
21 серпня 1997 — 22 березня 1999 | ||||
Президент | Леонід Кучма | |||
Попередник | Сюзанна Станік | |||
Наступник | — | |||
Міністр України у справах сім'ї, дітей та молоді | ||||
6 лютого 2004 — 3 лютого 2005 | ||||
Президент | Леонід Кучма Віктор Ющенко | |||
Попередник | — | |||
Наступник | Юрій Павленко | |||
Народилася | 1 січня 1947 (77 років) П'ятихатки, Дніпропетровська область, УРСР | |||
Відома як | політична діячка | |||
Громадянство | Україна | |||
Національність | українка | |||
Alma mater | УДХТУ | |||
Нагороди | ||||
Життєпис
Народилася 1 січня 1947 в м. П'ятихатки Дніпропетровської області. Закінчила Дніпропетровський хіміко-технологічний інститут за фахом інженер-хімік-технолог. Трудову діяльність розпочала на посаді інженера-технолога Полтавського науково-дослідного інституту емальованого хімічного обладнання, згодом старшого інженера, начальника технічного відділу Орджонікідзевського ремонтно-механічного заводу.
З 1981 року займала посаду голови виконкому Орджонікідзевської міської Ради народних депутатів Дніпропетровської області, одна з перших жінок-мерів в Україні.
З 1991 року обіймала посаду заступника голови комісії ЦК Компартії України по роботі серед жінок.
У 1992 році створила і очолила спільне українсько-російське підприємство «Калина Лтд.».
У 1996 році призначена заступником голови Київської обласної державної адміністрації[1][2].
У 1997—1999 роках — міністр України у справах сім'ї та молоді[3][4]. Після скасування міністерства — голова Державного комітету України у справах сім'ї та молоді[5]. Після відновлення міністерства, з лютого 2004 по лютий 2005 року — знову міністр України у справах сім'ї, дітей та молоді[6][7].
З 1997 по 2004 рік — офіційний представник України в Дитячому Фонді ООН («ЮНІСЕФ»)[8].
З 2000 року є Головою Правління Всеукраїнського благодійного Фонду Надії і Добра, очолює Всеукраїнське політичне об'єднання «Жінки за майбутнє».
У березні 2006 року кандидат в народні депутати України від Опозиційного блоку «Не так!», № 2 в списку.
З 2010 року — радник Прем'єр-міністра України.
Нагороди
- Орден княгині Ольги III ступеня (серпень 1999)[9], II ступеня (березень 2003)[10], I ступеня (2004)
- Орден святого Станіслава
- Орден преподобного Нестора Літописця
- Нагрудний знак «Відмінник освіти України»
Див. також
Примітки
Посилання
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.