Loading AI tools
американський тенісист З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Джон Патрік Макінрой молодший (англ. John Patrick McEnroe, Jr., *16 лютого 1959, Вісбаден, Німеччина) — американський тенісист-професіонал, колишня перша ракетка світу. Семиразовий переможець турнірів Гранд Слем в одиночному та десятиразовий (враховуючи перемогу в міксті) у парному розряді. Багато спеціалістів вважають його одним із найвидатніших гравців в історії цього виду спорту. У першій половині 1980 був домінатором у ATP-турі [1][2]. Макінрой був також відомий своїм палким темпераментом і частими суперечками з суддями. Його фраза «Ви не можете цього говорити серйозно!» стала крилатою.
Джон Патрік Макінро | |
---|---|
англ. John McEnroe | |
Громадянство | США |
Місце проживання | Нью-Йорк, США |
Дата народження | 16 лютого 1959 (65 років) |
Місце народження | Вісбаден, Німеччина |
Зріст | 180 см |
Вага | 75 кг |
Початок кар'єри | 1978 |
Завершення кар'єри | 1994 (одиночна гра), 2006 (парна гра) |
Робоча рука | ліва |
Бекхенд | одноручний |
Призові, USD | 12 547 797 |
Одиночний розряд | |
Матчів в/п | 869—194 |
Титулів | 84 (77 ATP) |
Найвища позиція | 1 (3 березня 1980) |
Мейджори | |
Австралія | Півфінал (1983) |
Ролан Гаррос | Фінал (1984) |
Вімблдон | Перемога (1981, 1983, 1984) |
США | Перемога (1979, 1980, 1981, 1984) |
Парний розряд | |
Матчів в/п | 530-99 |
Титулів | 78 |
Найвища позиція | 1 (3 січня 1983) |
Мейджори | |
Австралія | ПФ (1989) |
Ролан Гаррос | ЧФ (1992) |
Вімблдон | П (1979, 1981, 1983, 1984, 1992) |
США | П (1979, 1981, 1983, 1989) |
Інші парні турніри | |
Мікст | |
Ролан Гаррос | П (1977) |
Вімблдон | ПФ (1999) |
Востаннє картку оновлено: завершив кар'єру |
За свою кар'єру тривалістю в 15 років він виграв у цілому 77 турнірів в одиночному розряді та 78 у парному. Найбільшими досягненнями були перемоги на Вімблдонському турнірі та першості США, де він здобув три та чотири титули відповідно. Також він виграв три мастерси в одиночній грі та сім разів у парі. У його балансі 869 виграних ігор проти 194 програних. Цей результат є третім за якісним балансом тенісних кар'єр після Джимі Коннорса та Івана Лендла).
Збірна США з Макінроєм у складі 5 разів вигравала Кубок Девіса, він також виконував функції її капітана. Після завершення кар'єри він залишався активним і часто брав участь у змаганнях Туру Чемпіонів. Упродовж багатьох років він працює телекоментатором в турнірах Великого шолома.
Джона Макінроя індуктовано до Зали тенісної слави 1999 року.
Джон Макінрой був агресивним гравцем стилю серв-енд-волі (подача — вихід на сітку). Його подача — унікальна. Починав він її спиною до корту, підстрибував і розвертався в повітрі. Це дуже ускладнювало прочитання подачі противником. Важко було передбачити, куди спрямовуватиметься м'яч: до бокової лінії, по центру (до Т) чи в тіло. Виходячи на сітку, Макінрой витончено й точно грав з льоту. Як зліва (форхенд), так і справа (бекхенд) Макінрой грав однією рукою, використовуючи континентальний захват ракетки.
Джон Макінрой-молодший народився в Німеччині, де його батько Джон Патрік Макінрой-старший відбував військову службу. Родина повернулася в США 1960-го року й оселилася в Нью-Йорку. Пізніше народилися ще два брати: Марк та Патрік, який теж став тенісистом.
У 1986-у Макінрой одружився з кіноакторкою Татум О'Ніл, яка народила трьох дітей: Кевіна, Шона та Емілі. Пара розлучилася 1994 року. Опіка над дітьми спочатку була спільною, але 1998 року Макінрой отримав повну опіку, оскільки у колишньої дружини почалися проблеми з наркотиками.[3]
У 1997-у Макінрой одружився з рок-співачкою Петті Сміт (не плутати з іншою відомою американською співачкою Патті Сміт, однією з основоположників панк-року). Дружина народила двох дочок (Анну та Аву), крім того, мала ще двох дітей від попереднього шлюбу.[3]
Сміт присвятила Макінрою пісню Wish I Were You.
Результат | Рік | Турнір | Поверхня | Супротивник | Рахунок |
---|---|---|---|---|---|
Перемога | 1979 | US Open | Хард | Вітас Ґерулайтіс | 7–5, 6–3, 6–3 |
Поразка | 1980 | Wimbledon | Трава | Бйорн Борг | 6–1, 5–7, 3–6, 7–6(18–16), 6–8 |
Перемога | 1980 | US Open (2) | Хард | Бйорн Борг | 7–6(7–4), 6–1, 6–7(5–7), 5–7, 6–4 |
Перемога | 1981 | Вімблдон | Трава | Бйорн Борг | 4–6, 7–6(7–1), 7–6(7–4), 6–4 |
Перемога | 1981 | US Open (3) | Хард | Бйорн Борг | 4–6, 6–2, 6–4, 6–3 |
Поразка | 1982 | Wimbledon | Трава | Джиммі Коннорс | 6–3, 3–6, 7–6(7–2), 6–7(5–7), 4–6 |
Перемога | 1983 | Wimbledon (2) | Трава | Кріс Льюїс | 6–2, 6–2, 6–2 |
Поразка | 1984 | French Open | Ґрунт | Іван Лендл | 6–3, 6–2, 4–6, 5–7, 5–7 |
Перемога | 1984 | Wimbledon (3) | Трава | Джиммі Коннорс | 6–1, 6–1, 6–2 |
Перемога | 1984 | US Open (4) | Хард | Іван Лендл | 6–3, 6–4, 6–1 |
Поразка | 1985 | US Open | Хард | Іван Лендл | 6–7(1–7), 3–6, 4–6 |
Результат | Рік | Турнір | Поверхня | Партнер | Супротивники | Рахунок |
---|---|---|---|---|---|---|
Поразка | 1978 | Wimbledon | Трава | Пітер Флемінг | Боб Г'юїтт Фрю Макміллан | 1–6, 4–6, 2–6 |
Перемога | 1979 | Wimbledon | Трава | Пітер Флемінг | Браян Готтфрід Рауль Рамірес | 4–6, 6–4, 6–2, 6–2 |
Перемога | 1979 | US Open | Хард | Пітер Флемінг | Боб Лутц Стен Сміт | 6–2, 6–4 |
Поразка | 1980 | US Open | Хард | Пітер Флемінг | Боб Лутц Стен Сміт | 6–7, 6–3, 1–6, 6–3, 3–6 |
Перемога | 1981 | Wimbledon (2) | Трава | Пітер Флемінг | Боб Лутц Стен Сміт | 6–4, 6–4, 6–4 |
Перемога | 1981 | US Open (2) | Хард | Пітер Флемінг | Гайнц Гюнтгардт Пітер Макнамара | без гри |
Поразка | 1982 | Wimbledon (2) | Трава | Пітер Флемінг | Пітер Макнамара Пол Макнамі | 3–6, 2–6 |
Перемога | 1983 | Wimbledon (3) | Трава | Пітер Флемінг | Тім Галліксон Том Галліксон | 6–4, 6–3, 6–4 |
Перемога | 1983 | US Open (3) | Хард | Пітер Флемінг | Фріц Бюнінг Вен Вінітскі | 6–3, 6–4, 6–2 |
Перемога | 1984 | Wimbledon (4) | Трава | Пітер Флемінг | Пет Кеш Пол Макнамі | 6–2, 5–7, 6–2, 3–6, 6–3 |
Перемога | 1989 | US Open (4) | Хард | Марк Вудфорд | Кен Флек Роберт Сегусо | 6–4, 4–6, 6–3, 6–3 |
Перемога | 1992 | Wimbledon (5) | Трава | Міхаель Штіх | Джим Гребб Річі Ренеберг | 5–7, 7–6(7–5), 3–6, 7–6(7–5), 19–17 |
Результат | Рік | Турнір | Поверхня | Партнерка | Супротивники | Рахунок |
---|---|---|---|---|---|---|
Перемога | 1977 | French Open | Ґрунт | Марі Карільйо | Флоренца Міхай Іван Моліна | 7–6, 6–3 |
Турнір | 1977 | 1978 | 1979 | 1980 | 1981 | 1982 | 1983 | 1984 | 1985 | 1986 | 1987 | 1988 | 1989 | 1990 | 1991 | 1992 | Успіш | В–П | % |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Турніри Великого шолома | |||||||||||||||||||
Australian Open | A | A | A | A | A | ПФ | A | ЧФ | NH | A | A | ЧФ | 4к | A | ЧФ | 0 / 5 | 18–5 | 78.26 | |
French Open | 2к | 3к | ЧФ | A | ЧФ | Ф | ПФ | A | 1к | 4к | A | A | 1к | 1к | 0 / 10 | 25–10 | 71.43 | ||
Wimbledon | ПФ | 1к | 4к | Ф | П | Ф | П | П | ЧФ | 2к | ПФ | 1к | 4к | ПФ | 3 / 14 | 59–11 | 84.29 | ||
US Open | 4к | ПФ | П | П | П | ПФ | 4к | П | Ф | 1к | ЧФ | 2к | 2к | ПФ | 3к | 4к | 4 / 16 | 65–12 | 84.42 |
В–П | 9–3 | 5–2 | 9–1 | 15–2 | 18–1 | 11–2 | 18–3 | 20–1 | 18–4 | 0–1 | 4–2 | 5–3 | 10–3 | 8–3 | 5–3 | 12–4 | 7 / 45 | 167–38 | 81.55 |
Підсумкові турніри року | |||||||||||||||||||
The Masters | П | ПФ | КТ | ПФ | Ф | П | П | 1к | ПФ | 3 / 9 | 19–11 | 63.33 | |||||||
Фінали WCT | П | Ф | П | Ф | П | П | ЧФ | Ф | П | 5 / 9 | 21–4 | 84.00 | |||||||
В–П | 5–0 | 5–2 | 2–4 | 5–2 | 4–2 | 6–0 | 6–0 | 0–2 | 2–1 | 5–2 | 8 / 18 | 40–15 | 72.73 | ||||||
Рейтинг на кінець року | 21 | 4 | 3 | 2 | 1 | 1 | 1 | 1 | 2 | 14 | 10 | 11 | 4 | 13 | 28 | 20 | 12 547 797 |
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.