Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Джон Маккарті (англ. John McCarthy; 4 серпня 1927 року, Бостон, США — 24 жовтня 2011, Стенфорд) — американський інформатик та дослідник мислення, який вважається винахідником терміна «Штучний інтелект», який він вжив у своїх пропозиціях 1955 року до конференції в Дартмуті 1956, винахідник мови LISP. Лауреат премії Тюрінга у 1971 за свій значний внесок в галузі штучного інтелекту. Називав себе атеїстом («я вірю у Бога, як у вовкулаку. До речі, я атеїст.»[6])
Джон Маккарті | |
---|---|
John McCarthy | |
Народився | 4 серпня 1927 Бостон, Масачусетс, США |
Помер | 24 жовтня 2011 (84 роки) Стенфорд, Санта-Клара, Каліфорнія, США[1] ·інфаркт міокарда[2] |
Країна | США[1] |
Діяльність | математик, інформатик, інженер, викладач університету, дослідник штучного інтелекту |
Alma mater | Каліфорнійський технологічний інститут (1948)[1] Принстонський університет (1951)[1] Belmont High Schoold |
Галузь | Інформатика |
Заклад | Массачусетський технологічний інститут; Стенфордський університет; Дартмутський коледж; Принстонський університет |
Науковий керівник | Соломон Лефшец |
Вчителі | Соломон Лефшец |
Аспіранти, докторанти | Радж Редді Ramanathan V. Guhad Барбара Лісков Ружена Байчі Erik Sandewalld[3] Randall Davisd[3] Cordell Greend[3] James Allan Painterd[3] Monti Don Callerod[3] Donald Maurice Kapland[3] Donald Arthur Watermand[3] Pierre Jules Louis Edmond Vicensd[3] Gilbert Falkd[3] Lynn Herman Quamd[3] Rodney Albert Schmidt, Jr.d[3] Francis Lockwood Morrisd[3] Gunnar Rutger Graped[3] Bruce Guenther Baumgartd[3] Norihisa Suzukid[3] Jerrold Martin Ginspargd[3] Brian Perry McCuned[3] Tom Costellod[3] Sasa Buvacd[3] Marsha Jo Hannah (Quam)d[3] Robert Elliot Filmand[3] Eyal Amird[3] Robert Carter Moored[3] Aarati Parmar Martinod[3] Martin Fraser Brooksd[3] Ханс Моравек[3] |
Членство | Національна академія наук США Американська академія мистецтв і наук Асоціація з розвитку штучного інтелекту Association for Computing Machinery[4] AAAS[5] |
Мати | Ida Glatt McCarthyd |
Нагороди | |
Особ. сторінка | www-formal.stanford.edu/jmc// |
Джон Маккарті у Вікісховищі |
Джон Маккарті народився в Бостоні 4 серпня 1927, в сім'ї двох емігрантів, ірландця Джона Патріка та литовської єврейки Іди Глатт Маккарті. Сім'я була вимушена часто мігрувати протягом великої депресії, аж поки батько Маккарті не знайшов роботу в Лос-Анджелесі.
Маккарті виявив ранню схильність до математики. В юності він вивчив математику за підручниками, що використовувались у розташованому по сусідству Каліфорнійському технологічниму інституті (Caltech). В результаті, коли його прийняли до інституту наступного року, він зміг пропустити перші два роки курсів математики.[7]
Отримавши B.S. з математики у 1948, Маккарті спочатку продовжив своє навчання в Caltech. Він отримав Ph.D. з математики від Принстонського університету у 1951 під керівництвом Соломона Лефшеца.
Маккарті був одружений з Верою Ватсон — програмісткою та альпіністкою, яка зникла під час спроби сходження на Аннапурна I.
Після короткотермінових призначень у Принстоні, Стенфорді, Дартмут та MIT, він почав працювати професором у Стенфорді у 1962, де й залишався аж до 2000. Після цього він був професором-емеритом до своєї смерті.
Маккарті вперше використав математичну логіку в штучному інтелекті. В 1958 він запропонував advice taker[en], який надихнув пізніші роботи над питаннями-відповідями та логічним програмуванням. Базуючись на лямбда-численні, Lisp швидко став мовою програмування номер один у галузі штучного інтелекту після його публікації в 1960.[8] Він надихнув на створення проекту MAC в MIT, але залишив MIT заради Стенфордського університету у 1962, де допоміг заснувати Стенфордську лабораторію штучного інтелекту, яка протягом багатьох років залишалась дружнім суперником проекту MAC.
В 1961 він був першим, хто публічно припустив, що технологія розподілу комп'ютерного часу може в майбутньому привести до ситуації, в якій обчислювальна потужність і навіть програми будуть продаватись за допомогою бізнес-моделі, аналогічної продажу води чи електрики. Ця ідея була дуже популярною наприкінці 1960, але пригасла в 70-х, коли стало ясно, що апаратне забезпечення та телекомунікації ще не готові. Тим не менш, з 2000 ідея відродилась в нових формах (дивіться наприклад хмарні обчислення).
Від 1978 до 1986 Маккарті розробляв метод окреслення[en] у немонотонній логіці.
1982 року, схоже, саме в нього виникла ідея космічного фонтану, яку потім розглянув Родерік Гайд.[9]
Маккарті часто коментує світові проблеми на форумах Usenet. Деякі з його ідей можна знайти на його вебсторінці, яка «має на меті показати, що матеріальний прогрес людства бажаний і стійкий»Progress and its sustainability [Архівовано 4 жовтня 2013 у Wayback Machine.].
В його оповіданні 2001 року Робот і немовля [Архівовано 6 грудня 2010 у Wayback Machine.] висвітлено проблему, чи повинні роботи мати (або імітувати) емоції, та передбачувані аспекти інтернет-культури і соціальних мереж, які проявились у наступні десятиліття.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.