Денисенко Леонід Дмитрович

Леоні́д Дми́трович Денисе́нко (англ. Leonid Denysenko; нар. 25 липня 1926, Варшава — 2020, Сідней) — український графік, художник, викладач мистецтва, винахідник-новатор графічної техніки «літерографія». Мешкав на околиці Сіднея (Австралія).

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Денисенко.

Денисенко Леонід Дмитрович
Народження	25 липня 1926(1926-07-25) (98 років)  Польща, Варшава
Національність	українець
Країна	Австралія
Жанр	графіка, карикатура, іконографія
Навчання	Варшава
Діяльність	художник, карикатурист
Напрямок	графік, художник, винахідник-новатор графічної техніки «літерографія»
Роки творчості	1948-
Твори	Ікона «Бог — це Любов» «Monument to New Settlers»
Брати, сестри	Денисенко Юрій Дмитрович
Денисенко Леонід Дмитрович у Вікісховищі

Біографія

Леонід Дмитрович Денисенко народився 25 липня 1926 року у Варшаві від батьків-політичних емігрантів: Дмитра Денисенка-Зубченка — майора Армії УНР, та Ніни — балетмейстрині, інструкторки школи Василя Авраменка. Брат: Юрій Денисенко, архітектор.

Перші кроки

Перші кроки українознавства Леонід Денисенко здобув в Рідній Школі у Варшаві від своєї учительки та близької приятельки родини — Олени Теліги.

Як студент Православної Духовної Семінарії Митрополита Діонісія у Варшаві, Леонід Денисенко полюбив іконопис.

Творчість

Афіша — Голодомор, Леонід Денисенко, 2008

В українськім мистецькім світі Леонід Денисенко відомий своїми численними графічними працями: книжковою графікою, як — обкладинками та ілюстраціями, карикатурами, екслібрісами, заголовками часописів, оформленням фільмів, сцен, серіями святочних карток і календарів тощо.

Під час перебування в Німеччині, оформив три іконостаси для українських православних церков. В Австралії оформив іконостаси для грецьких і сербських православних церков, та української греко-католицької церкви. Автор мозаїки на фасадах Українського Православного Центру у Канберрі (1988).^[1]

В 1972 році розробив власну графічну техніку «літерографія» — нова образотворча форма побудована виключно літерами, словами, чи реченнями, згідно з темою картини.^[1] Її найкращим зразком є його ікона Ісуса Христа, де 79 мовами світу вжито фразу «Бог — це Любов» (англ. "God is Love").^[2]

Крім мистецької, Леонід Денисенко здобув також педагогічну професію, в якій 8 років працював учителем австралійських середніх шкіл, а також викладав малярство і графіку. Працював ілюстратором книжок в державному департаменті Технічної і Вищої Освіти (TAFE) в Сіднеї.

Член Спілки українських образотворчих митців Австралії.

Примітки

1. Біляїв Володимир (2000). На неокраянім крилі… [Архівовано 4 грудня 2008 у Wayback Machine.], Східний видавничий дім, Донецьк — 348 с. ISBN 966-7804-57-7
2. Babie, Paul. 'God Is Love': The Literography of Leonid Denysenko. Australasian Catholic Record, The, Vol. 86, No. 1, Jan 2009: 18-24. ISSN 0727-3215 (англ.)

Джерела

• ІПРЕЗ (2001), Художники України, Випуск 2, Видавництво «ІПРЕЗ», Київ, 2001. ISBN 966-95504-0-8
• «Вільна Думка» і Товариство Збереження Української Спадщини в Австралії (2001), Українці Австралії — Енциклопедичний Довідник, Сідней. ISBN 978-0-646-35590-0
• Енциклопедія української діяспори / гол. ред. Василь Маркусь ; Наукове Товариство ім. Шевченка, Національна академія наук України. — К. : ІНТЕЛ, 1995. — Т. 4 : Австралія, Азія, Африка. — ISBN 978-5-7702-1069-9.

Див. також

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Денисенко.

Посилання

• Графічний твір Л. Денисенка «Вбога дільниця міста Іпсвіч на Квінсленді, Австралія», 1951 [Архівовано 9 квітня 2016 у Wayback Machine.] у Нотатки з Мистецтва. — № 18. — грудень 1978. — С. 75.