Loading AI tools
населений пункт у Росії З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Дебьо́си — село в Росії, адміністративний центр Дебьоського району Удмуртії.
село Дебьоси | |||
---|---|---|---|
рос. Дебёссы | |||
| |||
Країна | Росія | ||
Суб'єкт Російської Федерації | Удмуртія | ||
Муніципальний округ | Дебьоський район | ||
Код ЗКАТУ: | 94214815001 | ||
Код ЗКТМО: | 94614415101 | ||
Основні дані | |||
Перша згадка: | 1648 року | ||
Населення | 5720 осіб (2010) | ||
Поштові індекси | 427060 | ||
Телефонний код | +7 34151 | ||
Географічні координати: | 57°39′ пн. ш. 53°49′ сх. д. | ||
Часовий пояс | UTC+3, влітку UTC+4 | ||
Водойма | річка Чепца | ||
Найближча залізнична станція | Кез | ||
Відстань | |||
До залізничної станції: | 32 км | ||
До центру регіону (км): - фізична: - залізницею: - автошляхами: |
141 | ||
Мапа | |||
| |||
|
Село розташоване на річці Чепца, лівій притоці Вятки, за 141 км на північний схід від Іжевська. До найближчої залізничної станції Кез 32 км. Через село проходить траса Р242, що є частиною федеральної дороги М7.
Населення — 5720 осіб (2010[1]; 5828 в 2002[2]).
Національний склад станом на 2002 рік:
Вперше село згадується в 1646 році в переписі Каринського стану як починок на річці Дебессі. В 1749–1754 роках в селі була збудована перша дерев'яна Миколаївська церква. 1756 року церква згоріла і була заново відбудована лише в 1767 році. З 1796 року село стає волосним центром В'ятської губернії. З початку XIX століття через Дебьоси пройшов Сибірський тракт, причому в селі сходились 2 його основні гілки — північна з Петербурга та південна з Москви. Тракт суттєво вплинув на розвиток поселення. Для його потреб в селі були збудовані поштова та земська управи, цейхгауз, кінно-етапна в'язниця та військовий лазарет. 1846 року був збудований кам'яний храм, освячений в ім'я Святої Трйці.
В 1920 році село увійшло до складу Вотської АО, де 8 грудня 1921 року стає повітовим центром та отримує статус міста. Але вже 6 листопада 1923 року повіт ліквідовується і Дебьоси стають знову селом. 1929 року село стає муніципальний округним центром. В 1939 році Троїцький храм постановою ВР Удмуртської АРСР був закритий[3]. На сьогодні ведеться відновлення храму за старим архітектурним проектом.
В селі знаходиться унікальний музей історії Сибірського тракту, розташований в колишньому будинку казарми нижчих чинів кінно-етапного пункту. Разом із ділянкою тракту, яка збереглась дотепер довжиною 1,2 км, вони занесені до списку об'єктів культурної спадщини регіонального значення[4]. В цей же список занесені братська могила червоноармійців, які загинули в боях з білогвардійцями та братська могила радянських воїнів, які померли в шпиталі в роки Другої Світової війни.
У селі працюють середня школа, дитячий садочок, дитяча школа мистецтв імені Г. М. Корепанова-Камського, районний творчо-дозвільний центр «Чупчигур», районний центр розвитку культурного туризму «Байгурезь», районний будинок ремесла, центральна районна лікарня та сільський клуб.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.