Двокра́пка (:) — розділовий знак у вигляді двох розташованих одна над іншою крапок (:), вживаний, щоб зазначити, що частина тексту після нього пов'язана причинами, поясненнями і іншими смисловими стосунками з частиною тексту перед ним.
Коротка інформація : Пунктуація, Розділювачі ...
:
Пунктуація |
| | | | |
апостроф | (' , ’) |
дужки |
([ ], ( ), { }, ⟨ ⟩) |
двокрапка | (:) |
кома | (,) |
тире |
(‒, –, —, ―) |
три крапки |
(…, …) |
знак оклику | (!) |
крапка | (.) |
дефіс | (-, ‐) |
знак питання | (?) |
лапки |
(« », “ ”, „ “) |
крапка з комою | (;) |
Скісна риска | (/) |
Розділювачі |
пробіл |
( ) ( ) ( ) (␠) (␢) (␣) |
інтерпункт | (·) |
Основні друкарські знаки |
амперсанд | (&) |
равлик | (@) |
зірочка | (*) |
обернена скісна риска | (\) |
маркер списку | (•) |
циркумфлекс | (^) |
макрон | (¯) |
хрестик |
(†, ‡) |
символ градуса | (°) |
перевернутий знак оклику | (¡) |
перевернутий знак питання | (¿) |
октоторп | (#) |
символ номера |
(№) |
порядковий індикатор |
(º, ª) |
відсоток |
(%) |
проміле |
(‰) |
базисний пункт |
(‱) |
символ абзацу | (¶) |
штрих | (′, ″, ‴) |
символ параграфа | (§) |
тильда | (~) |
підкреслення | (_) |
вертикальна риска | (|, ¦) |
Інтелектуальна власність |
знак охорони авторського права | (©) |
символ правової охорони товарного знаку | (®) |
символ знаку обслуговування | (℠) |
знак охорони суміжних прав для фонограми | (℗) |
символ товарного знаку | (™) |
Символи валют |
символ валюти |
(¤) |
символи валют |
₳ ฿ ฿ ₵ ¢ ₡ ₢ R$ ₠ $ ₫ ৳ ₯ € £ ƒ ₣ ₲ ₴ ₭ ℳ ₥ ₦ ₧ ₱ ₰ £ ₨ ₪ ₮ ₩ ¥ ៛ |
|
|
Закрити
У математиці двокрапка є одним з можливих позначень операції ділення (при цьому симетрично відбивається з обох сторін); в іншому значенні відокремлює знак відображення та його область визначення і безліч значень: запис f: A → B означає, що функція f відображає A на B (при цьому пробіл ставиться тільки після двокрапки).
У фонетичній транскрипції двокрапка після знака звука означає його довготу (в цьому значенні вона скоріше є акцентованим знаком).
Двокрапка поряд з іншими розділовими знаками у давнину вживалася для відокремлення слів і відрізків тексту один від одного. У «Грамматіці словенскій» Лаврентія Зизанія (1596) двокрапка вживається у значенні, близькому до сучасної крапки з комою, а Мелетій Смотрицький у своїй «Грамматіки славенский правилное Синтагма» (1619) називає його «двоєточієм». У «Российской грамматике» Михайла Ломоносова (1755) вже сформульовано вживання двокрапки у значенні, близькому до сучасного.
Згідно з сучасними правилами українського правопису[1], якщо перед однорідними членами речення стоїть узагальнювальне слово або словосполучення, що вказує на перелік, то перед першим однорідним членом або словом, яке до нього відноситься, ставиться двокрапка:
- У густій мряці, білій як молоко, все пропадало: небо, гори, ліси, пастухи. (Михайло Коцюбинський).
- Несуть пани есаули
- Козацькую збрую:
- Литий панцир порубаний,
- Шаблю золотую,
- Три рушниці-гаківниці
- І три самопали… (Шевченко).
- Заснув, знечувся й коли, і снилися красиві коні: сірі, гніді, вороні. (Василь Симоненко).
Двокрапка ставиться перед однорідними членами речення й тоді, коли нема узагальнювального слова, якщо тільки перед переліком робиться попереджувальна пауза, а однорідні члени речення читаються з перелічувальною інтонацією:
- Та в цю хвилину двері розчинились
- і ввійшли: якийсь рудобородий
- в довгому старім плащі подертім;
- з лірою ж за ним дідок кошлатий,
- що все кашляв та все очі мружив;
- іще й третій, що безруко щуливсь,
- лиш рукав сорочки теліпався. (Павло Тичина).
Двокрапка ставиться між двома реченнями, що входять до складу безсполучникового складного речення, якщо друге речення розкриває зміст першого речення в цілому або одного з його членів, а також указує на причину того, про що йдеться в першому реченні:
- Лаврін не поганяв волів: він забув і про воли, і про мішки й тільки дивився на Мелашку. (Іван Нечуй-Левицький).
- Якби його так намалювати, — сказали б: то не чоловік сидить, то — сам сум! (Панас Мирний).
- Ліс ще дрімає, а з синім небом уже щось діється: воно то зблідне, наче від жаху, то спалахне сяйвом, немов од радощів. (Михайло Коцюбинський).
- Як мала у тебе сила,
- То з гуртом єднайся ти:
- вкупі більше зробиш діла,
- швидше дійдеш до мети. (Борис Грінченко).
- Як і вони — я був щасливим:
- Із теплих уст ловив слова,
- Що казкою ставали, дивом,
- В якому всесвіт ожива. (Олекса Ющенко).
В англійській мові двокрапка (англ. colon) вживається у таких випадках[2][3]:
- Перед переліченими однорідними членами, яким передує узагальнене слово:
- My sister finds all school subjects easy: French, history, maths, everything. (Моя сестра вважає легкими всі шкільні предмети: французьку мову, математику, історію та всі інші.). При цьому, двокрапка не вживається, якщо узагальнене слово стоїть після перелічених однорідних членів. У такому випадку ставиться тире.
- Перед другим реченням, якщо воно роз'яснює, розширює чи уточнює те, що було сказано у першому реченні:
- His refusal did not surprise me: I had expected it. (Його відмова мене не здивувала: я чекав цього.)
- Після слів автора перед прямою мовою, яка являє собою довгий текст;
- Перед переліченням, яке подається списком:
- Please, send the following items:
- birth certificate;
- passport;
- correct fee.
(Будь ласка, надішліть наступне:
- свідоцтво про народження;
- паспорт;
- необхідну суму грошей.
- Після слів, що вводять цитату:
- In the words of Oscar Wilde: «I can resist anything except temptation.» (Як сказав Оскар Уайльд, «Я можу протистояти кому завгодно, крім спокуси»)
- У заголовках для відокремлення основного заголовка від підзаголовка.
- Punctuation: Colon (Пунктуація: Двокрапка)