Гравій

Гра́вій (через рос. гравий від фр. gravier)^[1], також рінь (цим словом також називають гальку)^[2], жорства́^[3] — незцементована осадова порода, яка складається з округлих уламків гірських порід і мінералів, розміром від 1 до 10 мм.

Гравій

Гравій у Вікісховищі

Гравій

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Жорства.

Загальний опис

Розрізняють такі генетичні види гравію:

• річковий
• озерний
• морський
• льодовиковий
• штучний
  • керамзитовий — одержуваний з легкоплавкої глиняної сировини
  • зольний — з паливних відходів теплоелектростанцій

Використовують як будівельний матеріал, заповнювач для бетону. В гірничій справі виділяють гравій розміром 5-70 мм.

За розміром зерен, гравій поділяють на:

• дрібний (1-2,5 мм),
• середній (2,5-5 мм),
• великий (5-10 мм).

В гірничій справі і будівництві за крупністю зерен розрізняють такі фракції гравію (мм): 5-10, 10-20, 20-40, 40-70.

У великому масштабі гравій добувають в США, ФРН, Великій Британії, Росії та інших країнах.

Див. також

• Галька
• Валун
• Гравійний кар'єр

Примітки

1. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 632 с.
2. Рінь // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
3. Жорства // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

Література

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.

Посилання

• Гравій // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 70. — ISBN 978-966-7407-83-4.