російський скульптор З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Ганна Семенівна Голу́бкіна (28 січня1864, Зарайськ— 7 вересня1927, Зарайськ)— російська скульпторка і педагог; член Московського товариства любителів мистецтв з 1898 року, Московського товариства художників з 1906 року[5] і Товариства російських скульпторів[6].
Коротка інформація Голубкіна Ганна Семенівна, Народилася ...
У 1901—1903 викладала скульптуру в класах живопису і скульптури, організованих разом із Миколою Ульяновим у Комерційному училищі імені цесаревича Олексія в Москві. Протягом 1903—1904 років вивчала в Парижі техніку роботи в мармурі, відвідала Лондон. Входила до гуртка російських художників у Парижі «Монпарнас», експонувала свої роботи в Осінньому салоні[5].
У 1904—1907 роках брала участь у революційному русі в Росії (зберігала і поширювала друковані видання Московського комітету РСДРП, у 1905 році організувала явочну квартиру і госпіталь для поранених дружинників). Двічі (у 1905 і 1907 роках) була притягнута до суду, проте обидва рази визнана психічно хворою і відпущена на волю[7].
У 1913—1916 керувала скульптурним відділенням на Пречистенських робітничих курсах в Москві та у 1918—1922 роках— у Вищих художньо-технічних майстернях. Протягом 1910—1927 років мешкала і працювала в Москві в будинку на Великому Льовшинському провулку, №12[8].
Працювала у галузях станкової (створювала портрети, композиції) і декоративної скульптури, використовувала гіпс, дерево, мармур, бронзу. Серед її ранніх творів:
«П.С.Голубкін» (дід скульпторки— глина, 1892, зібрання В.Н.Голубкіної, Москва; гіпс— Рязанський обласний художній музей; бронза— Третьяковська галерея);
«Професор Едуард-Жерар Бальбіані» (гіпс, 1898, Державний Російський музей; бронза— Державний Російський музей);
«Старість» (гіпс, 1898, Державний Російський музей; повторення— Казахська художня галерея, бронза— Державний Російський музей);
«Е.Я.Голубкіна» (мати скульпторки, гіпс, 1898, зібрання В.Н.Голубкіної; бронза— Третьяковська галерея);
«Художник Василь Переплетчиков» (гіпс тонований, 1899, Рязанський обласний художній музей; бронза, 1899, Державний Російський музей);
«Робітник» (гіпс, 1900, Рязанський обласний художній музей; бронза— Іркутський обласний художній музей);
«Михайло Лермонтов» (бронза, 1900, санаторій «Мцирі», платформа ФірсановськаМосковської області; повторення— Третьяковська галерея; гіпсові відливи— Державний Російський музей, Рязанський обласний художній музей, Самарський обласний художній музей та інші);
«Купина» (група, гіпс, 1904, Державний Російський музей; бронза— Державний Російський музей).
«Е.Я.Голубкіна»
«Художник Василь Переплетчиков»
«Михайло Лермонтов»
«Хвиля»
«Мар'я»
«Анатолій Гунст»
Авторка першого в Росії погруддяКарла Маркса (гіпс тонований, 1905, Третьяковська галерея; бронза— Третьяковська галерея, Державний Російський музей, Музеї Карла Маркса і Фрідріха Енгельса в Москві; численні гіпсові відливи у низці музеїв колишнього СРСР). У наступні роки виконала роботи:
«Лідія Сидорова» (гіпс, 1906, Державний Російський музей; мармур, 1906, Третьяковська галерея; бронза— Державний Російський музей);
«Андрій Бєлий» (гіпс, 1907, Державний Російський музей; бронза— Державний Російський музей);
«Іван Непомнящий» (гіпс, 1908, зібрання В.Н.Голубкіної; бронза— Державний Російський музей);
«Олексій Толстой» (гіпс, 1911, зібрання В.М.Голубкіної; дерево, 1911, Третьяковська галерея; бронза— Державний Російський музей, Національний музей «Київська картинна галерея» та інші);
«Сплячі» (мармур, 1912, Державний Російський музей).
«Лідія Сидорова»
«Андрій Бєлий»
«Олексій Толстой»
«Олексій Ремізов»
«Полонені»
«Євфимія Носова»
«Володимир Ерн»
Після Жовтневої революції працювала над скульптурою малих форм (камеї— морська раковина, слонова кістка, 1920—1923), створила проєкт пам'ятника Олександру Островському для Москви (гіпс, 1923, Державний Російський музей і Театральний музей імені Бахрушина; бронза— Третьяковська галерея), композицію «Берізка» (гіпс, 1927, Державний Російський музей; бронза— Третьяковська галерея і Державний Російський музей), портрети:
«Тетяна Іванова» (гіпс, 1925, Державний Російський музей; бронза— Третьяковська галерея);
«Г.І.Савинський» (гіпс, 1925, Державний Російський музей; бронза— Державний Російський музей);
«І.І.Бедняков» (гіпс, 1925, Державний Російський музей; бронза— Державний Російський музей);
«Володимир Чертков» (гіпс, 1926, Тульський обласний художній музей; дерево, 1926, Музей Льва Толстого у Москві; бронза— Третьяковська галерея і Державний Російський музей);
«Лев Толстой» (гіпс, 1926, Тульський обласний художній музей; бронза— Третьяковська галерея, Державний Російський музей, Музей Льва Толстого у Москві в Москві і Пермська художня галерея).
Брала участь на виставках з 1893 року (Московського училища живопису, скульптури та зодчества, Спілки російських художників, «Світ мистецтва» та інших)[10]. Її твори експонувалися на зарубіжних виставках у Парижі у 1899, 1948 роках, Римі у 1911 році, Мальме у 1914 році, Нью-Йорку в 1924 році, Варшаві у 1964 році. Персональні виставки її робіт відбулися в 1914, 1935, 1944, 1964 у Москві, у 1964 році в Рязані, 1971 році Москві і Ленінграді, а також за кордоном у Варшаві у 1964 році, Парижі у 1971 році[9].
Автор книги «Кілька слів про ремесло скульптора», яка вийшла у 1923 році невеликим накладом[11].
У 1932 році у Москві, в будинку на Великому Льовшинському провулку, №12, де мешкала і працювала скульпторка, відкритий Музей-майстерня[8] (філія Третьяковської галереї). У 1955 році на ньому встановлена мармурова меморіальна дошка роботи скульптора Катерини Бєлашової[9];
У Зарайську знаходиться музей Ганни Голубкіної, відкритий в її будинку. У 1999 році в музеї їй встановлено пам'ятник роботи скульптора Юрія Іванова;
У 1964 році 100-річчю від дня народження скульпторки Пошта СРСР присвятила поштову марку вартістю 4 копійки з її портретом та зображенням скульптури Льва Толстого її роботи;
У 1985 році в її честь названий кратер Голубкіна на Венері[12].
Голубкина, Анна Семеновна // Искусство стран и народов мира. Краткая художествення энциклопедия.— Москва: «Советская энциклопедия», 1971.— Т.3 (Молд. ССР — РСФСР).— С.663.(рос.);
Голубкина, Анна Семеновна // Художники народов СССР. Биобиблиографический словарь.— Москва: «Искусство», 1976.— Т.3 (Георгадзе—Елгин).— С.88—89.(рос.)