Голборн (станція метро)

51°31′02″ пн. ш. 0°07′12″ зх. д.

Голборн
Транспортна мережа	Лондонський метрополітен
Названо на честь	Holbornd
Країна	Велика Британія
Адміністративна одиниця	Кемден
Історичне графство	Мідлсекс
На заміну	Брітіш-Мюзіумd
Оператор	Transport for London
Архітектор	Леслі Грін[d] і Чарльз Голден
Архітектурний стиль	модерна архітектура і Рух мистецтв і ремесел
Дата офіційного відкриття	1900
Сусідня станція	Чансері-Лейн[1], Тоттенхем-Коурт-Роуд[1], Ковент-Гарден[1] і Рассел-Сквер[1]
Обслуговується маршрутом	Центральна лінія і Лінія Пікадиллі
Залізнична лінія	Центральна лінія і Лінія Пікадиллі
Тарифна зона	London fare zone 1d
Маршрутна карта	Template:Holborn station RDTd
Стан використання	використовується[d]
Голборн у Вікісховищі

Голборн (англ. Holborn) — станція Лондонського метро, ліній Центральна та Пікаділлі. Розташована у 1-й тарифній зоні, під рогом Хай-Голборн та Кінгсвей у районі Голборн, Центральний Лондон, на Центральній лінії між метростанціями Тоттенгемм-корт-роуд та Чансері-лейн, на Пікаділлі — між Ковент-гарден та Рассел-сквер. Пасажирообіг на 2017 рік — 32.54 млн осіб^[2] На станції заставлено тактильне покриття.

Історія

• 15. грудня 1906 — відкриття станції у складі Great Northern, Piccadilly and Brompton Railway (GNP&BR) (сьогоденна лінія Пікаділлі)^[3]
• 30. листопада 1907 — відкриття платформ лінії GNP&BR на Олдвіч
• 25. вересня 1933 — відкриття платформ лінії Центральна
• 30. вересня 1994 — припинення трафіку до Олдвіч^[4]

Пересадки

На автобуси London Buses маршрутів 1, 59, 68, 91, 168, 171, 188, 243, 521, X68 та нічних маршрутів N1, N68, N91, N171

Туристичні пам'ятки

У кроковій досяжності знаходяться:

• Британський музей
• Лінкольнс-Інн-Філдс^[en]
• Блумсбері-сквер^[en]
• Лондонська школа економіки та політичних наук
• Музей сера Джона Соуна

Послуги

Схема колійного розвитку станції Голборн

Попередня станція	Лінія			Наступна станція
Тоттенгем-корт-роуд		Лондонське метро Центральна лінія		Чансері-лейн
Ковент-гарден		Лондонське метро Лінія Пікаділлі		Рассел-сквер

Примітки

1. http://markdunne.github.io/2016/04/10/The-London-Tube-as-a-Graph/
2. «Multi-year station entry-and-exit figures» (XLS). London Underground station passenger usage data. Transport for London. March 2017. Retrieved 28 May 2017.
3. Central Line (англ.). 28 січня 2013. Архів оригіналу за 25 липня 2017. Процитовано 3 липня 2019. {{cite web}}: Проігноровано невідомий параметр |hrsg= (можливо, |publisher=?) (довідка)
4. Connor, 2001, с. 100—101.