Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Ганс-Валентін Губе (нім. Hans-Valentin Hube; нар. 29 жовтня 1890, Наумбург, Саксонія-Ангальт — пом. 21 квітня 1944, Айнрінг) — німецький воєначальник часів Третього Рейху, генерал-полковник (1943) Вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з Дубовим листям, Мечами та Діамантами (1944).
| Ганс-Валентін Губе | |||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Hans-Valentin Hube | |||||||||||||||||
 | |||||||||||||||||
| Прізвисько | «Чоловік» (нім. der Mensch) | ||||||||||||||||
| Народження | 29 жовтня 1890 Наумбург (Заале), Німеччина | ||||||||||||||||
| Смерть | 21 квітня 1944 (53 роки) Айнрінг, Берхтесґаден, Верхня Баварія, Баварія, Третій Райх[1] | ||||||||||||||||
| Поховання | Інваліденфрідгоф | ||||||||||||||||
| Країна |  Німецька імперія .svg){kind=small} Веймарська республіка .svg){kind=small} Третій Рейх | ||||||||||||||||
| Приналежність |  Райхсгеер .svg){kind=small} Рейхсвер  Вермахт | ||||||||||||||||
| Вид збройних сил |  Сухопутні війська | ||||||||||||||||
| Рід військ | танкові війська | ||||||||||||||||
| Роки служби | 1905–1944 | ||||||||||||||||
| Звання |  Генерал-полковник | ||||||||||||||||
| Командування | 16-та піхотна дивізія 14-й танковий корпус 1-ша танкова армія | ||||||||||||||||
| Війни / битви | |||||||||||||||||
| Нагороди |
| ||||||||||||||||
 Ганс-Валентін Губе у Вікісховищі | |||||||||||||||||
У лютому 1909 року вступив на військову службу в 26-й піхотний князя Леопольда фон Ангальт-Дессау полк.
З початком Першої світової війни — на Західному фронті, командир взводу 26-го піхотного полку, з 26 серпня 1914 року — батальйонний ад'ютант в тому ж полку. 20 вересня 1914 року важко поранений, ампутована ліва рука. У грудні 1915 року повернувся на Західний фронт, з січня 1916 року — командир роти 26-го піхотного полку. З листопада 1916 по червень 1917 року — полковий ад'ютант 26-го піхотного полку. З червня 1917 по січень 1918 року — командир батальйону в тому ж полку. У квітні 1918 року, будучи офіцером штабу 7-ї піхотної дивізії, під час відбиття танкової атаки отруєний газом, в шпиталі до квітня 1919 року.
Після одужання з квітня 1919 року був командиром роти в різних частинах рейхсверу. У 1925—1928 роках — на штабних посадах. У 1928—1932 роках — викладач в піхотному училищі (Дрезден). У 1932—1934 роках командував батальйоном 3-го піхотного полку. З січня 1935 по жовтень 1939 року — начальник піхотного навчального центру (Деберіц). Автор двотомника «Піхотинець». Під час Олімпійських ігор 1936 року був комендантом Олімпійського села і відповідав за безпеку учасників. Там він познайомився з Адольфом Гітлером, який високо оцінив ділові якості Губе і проникся симпатією, яку відчував все життя.
18 жовтня 1939 призначений командиром 3-ї піхотної дивізії. 4 червня 1940 був призначений командиром 16-ї піхотної дивізії. У серпні 1940 року дивізія переформована в 16-ту танкову. Учасник Французької і Балканської кампаній, війська Губе першими увійшли в Белград.
У складі групи армій «Південь» 16-а танкова дивізія під командуванням генерал-майора Губе брала участь в операції «Барбаросса» — в районі Дубно, Житомир, Умань, Київ, Таганрог. У 1942 році 16-а танкова дивізія воювала в районі Харків, Сталінград.
З вересня 1942 року — командувач 14-м танковим корпусом. Корпус був оточений в Сталінграді. 21 грудня 1942 року Гітлер відкликав Губе в свою ставку для нагородження Лицарським хрестом Залізного хреста з дубовим листям і мечами. Губе виступав проти продовження Сталінградської операції, відкрито критикуючи дії Гітлера. 8 січня 1943 року наполіг на поверненні в Сталінград. Коли в поразці армії не було сумнівів, Гітлер наказав Губе на літаку покинути котел, проте той відмовився залишати своїх солдатів. Фюрер направив до нього своїх охоронців, які насильно привезли його на аеродром і на літаку вивезли в Берлін.
Військова кар'єра
У березні 1943 року Губе знову формує 14-й танковий корпус у Франції. У червні 1943 корпус направляється в Італію. У липні-серпні 1943 року, під час висадки американських і британських військ в Сицилії, Губе командує там всіма сухопутними силами. 17 серпня 1943 року відкликаний в резерв ОКГ. 15 жовтня 1943 року призначений командувачем 1-ї танкової армії. 27 березня 1944 року 1-а танкова армія була оточена в районі Кам'янця-Подільського. Гітлера категорично заборонив Губе здійснювати прорив, проте Еріх фон Манштейн домігся скасування наказу, і 15 квітня змогла вийти з оточення.
Гітлер планував призначити Губе командувачем групою армій «Південна Україна», але 21 квітня 1944 року він загинув в авіакатастрофі під час польоту на Heinkel He 111 із Зальцбурга в Берлін. Похований на Цвинтарі інвалідів в Берліні.
Після смерті Губе Гітлер назвав його одним із найкращих воєначальників Другої світової війни.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
