Remove ads
Військо́во-морські́ си́ли США (англ. United States Navy (USN)) — один з п'яти видів збройних сил США. Начальник штабу ВМС підпорядкований міністру ВМС і є членом Об'єднаного комітету начальників штабів.
| Військово-морські сили США | |
|---|---|
 Печатка департаменту ВМС США | |
| На службі | з 13 жовтня 1775 року |
| Країна |  США |
| Вид | військово-морські сили |
| Чисельність | 332000 військовослужбовців, 280 бойових кораблів, 3700 літаків |
| У складі | Міністерство оборони США |
| Гарнізон/Штаб | Пентагон |
| Гасло | Semper Fortis |
| Штандарт | блакитний та золотий |
| Марш | Anchors Aweigh |
| Річниці | 13 жовтня 1775 |
| Війни/битви | Війна за незалежність США Англо-американська війна 1812-1815 Берберійські війни Американо-мексиканська війна Громадянська війна Іспано-американська війна Перша світова війна Друга світова війна Корейська війна В'єтнамська війна Панама Гренада Війна в Косово Війна в Афганістані Війна в Іраку |
| Вебсайт | navy.mil(англ.) |
| Командування | |
| Поточний командувач | адмірал Гарі Роухед (англ. ADM Gary Roughead) |
| Визначні командувачі |  адмірал флоту США Німіц Честер (Chester William Nimitz) капітан США, контр-адмірал Росії Джон Поль Джонс (John Paul Jones) |
Медіафайли на Вікісховищі | |
Основні складові ВМС США — Тихоокеанський флот, Атлантичний флот, Військово-морські сили у Європі, Командування військово-морських перевезень.
В оперативному плані ВМС США підрозділяються на сім флотів: Другий, Третій, Четвертий, П'ятий, Шостий, Сьомий і Десятий.
В різний час до складу ВМФ США входили також Перший, Восьмий, Дев'ятий, Одинадцятий і Дванадцятий флоти, а також Азійський флот США.
Військово-морські сили США ведуть свою історію від вересня 1775, коли Джордж Вашингтон віддав наказ семи шхунам і бригантинам переслідувати англійські судна, які слідували у Канаду. Департамент флоту було створено у квітні 1798.
Сьогодні Військово-морські сили США — дуже важливий фактор військової міці США, чинник глобальної і регіональної політичної стабільності.
Військово-морські сили США нараховують 332 тис. осіб, мають 125 тис. резервістів. Військово-морські сили США оперують 280 кораблями, 3700 літаками та гелікоптерами (станом на 22 липня 2008 р.)[1].
.png)
Remove ads
- Список по статусу
- знищений/потоплений тощо
- не працює/на пенсії
- на дійсній службі
- скасовано до завершення
- у розробці
- на замовлення
_underway_in_June_1927_(520809).jpg)
_leaving_San_Diego_on_14_October_1941_(80-G-416362).jpg)
_underway,_circa_in_1942_(80-G-K-459).jpg)
_underway_at_sea_during_the_later_1930s.jpg)
_Jul1937.jpg)
_in_Puget_Sound,_September_1945.jpg)
_underway_on_8_April_2017.JPG)
_in_drydock_at_Newport_News_Shipbuilding,_Virginia_(USA)_on_29_October_2019_(191029-N-BD319-110).JPG)
_artist_depiction.jpg)
Remove ads
Континентальний флот[en] (1775–1785)
Роззброєння (1785–1794)
Заснування (1794–1812)
Континентальна експансія (1815–1861)
Занепад флоту (1865–1882)
"Новий флот" (1882–1898)
Піднесення сучасного флоту (1898–1914)
Міжвоєнне закріплення та експансія (1918–1941)
Холодна війна (1945–1991)
Після холодної війни (1991 – дотепер)
Тенденції першої чверті ХХІ ст.
- У 2020 році ВМС США поступилися ВМС Китаю за кількістю кораблів. Сполучені Штати раніше мали звання найбільшого військово-морського флоту після того, як він випередив Королівський флот у 1943 році[2]. Флот скоротився з 333 кораблів до 272, але кількість кораблів, розгорнутих у морі, залишилася тою самою – близько 100 одиниць. Це означає, що кожен із кораблів флоту виконує на 20% більше роботи та розгортається на 20% частіше, ніж його попередники у 1998 році. Як наслідок, у середині 2017 року два кораблі ВМС ( катастрофа USS Fitzgerald[en] та USS John S. McCain) зазнали зіткнення з торговими суднами під час регулярних транзитів. Ні командири, ні старпоми не здобули спеціальної військово-морської освіти, штурманський досвід був майже нульовим[3][4][5].
- У січні 2022 року літак F-35C зі складу 147-ї винищувально-бомбардувальної ескадрильї VFA-147 авіації ВМС США зазнав удару під час приземлення на борт американського атомного авіаносця USS Carl Vinson (CVN-70) та впав за борт у Південно-Китайському морі[6].
- у 2021 фінансовому році флот США втратив майже 1500 днів через простої - еквівалент виводу зі складу флоту чотирьох АПЛ[7]. Багато фінансових, трудових та технологічних ресурсів поглинає підготовка до будівництва АПЛ стратегічного призначення типу Columbia[en][8]
- Продовжується розробка нових кораблів та озброєння, включаючи авіаносець класу Gerald R. Ford та бойовий корабель Littoral. Різке скорочення закупівлі есмінців класу Zumwalt через високі витрати спричинило новий акцент на протиповітряну та протиракетну оборону для більших бойових кораблів. Зрештою, ВМС вирішили модернізувати Тікондероги та закупити есмінці класу Арлі Берк III версії з покращеними характеристиками[en][9]. Якщо випробування складуться успішно, то вже під час будівництва головного DDG(X) на місці ЗРК з'являться бойові лазери потужністю по 600 кВт. Щоб інтенсифікувати роботи з лазерної зброї, 3 грудня 2021 року в каліфорнійському Центрі вивчення бойових дій та зброї ВМС США у Пойнт-Музі відбулася церемонія відкриття корпусу інтегрованої лабораторії систем спрямованої енергії DESIL (Directed Energy Systems Integration Laboratory). В січні 2022 року також було реорганізовано Дальгренівський відділ Військово-морського центру надводної війни[en]. Тепер дослідницький підрозділ спрямованої енергії займатиметься лазерами, а підрозділ високоенергетичних мікрохвильових систем – НВЧ-зброєю[10]
- Влітку 2018 році створено Army Futures Command (AFC), орієнтовану на майбутню готовність. У квітні 2021 р. AFC здійснила першу спробу інтеграції пілотованих та безпілотних засобів в оперативному сценарії для створення переваг у бойових діях на морі. БПЛА Vanilla продемонстрував 45-годинний 23-хвилинний політ без дозаправки з Пойнт-Мугу на навчання Тихоокеанського флоту (PACFLT) UxS IBP 2021[11][12]. У травні 2021 на чергування НАТО став флот дронів “Cosimo Di Palma” di Sigonella[13]. В листопада 2021 року на конференції HACKtheMACHINE: Unmanned, присвяченій розвитку безпілотних систем, фахівці дійшли висновку, що важливим компонентом успіху майбутніх військово-морських сил США є впровадження передових кіберфізичних технологій на невеликі, гнучкі та численні безпілотні автономні платформи, що володіють високою маневреністю, які можуть бути швидко побудовані та адаптовані до конкретних умов у більших кількостях і з набагато меншими витратами порівняно з більшими платформами (БЕК MQ-4C Triton[en], БЛА MQ-9B Sea Guardian(морська версія MQ-1 predator), АНПА CARINA, детальніше Ghost Fleet Overlord[en][14][15]
- Спільні російсько-китайські операції мають на увазі готовність обох наддержав співпрацювати, щоб обмежити владу очолюваного США порядку в АТР (навчання Large-Scale Exercise[en], Agile Dagger та RIMPAC). 23 жовтня 2021 року ВМС РФ та КНР провели перше в історії спільне патрулювання[16]. Брали участь по п'ять бойових кораблів кожного флоту, у тому числі два есмінці, два корвети і командний корабель. Патруль пройшов протока Цугару.
Remove ads
Атлантичне узбережжя США:
Командування сил флоту США
Норфолк - головна база Командування сил флоту США
Літл-Крік (Амфібійна)
Мейпорт
Кінгс-бей
Рота (передова)
Неаполь (передова)
Пункти базування
Кі-Уест
Гуантанамо
Тихоокеанський флот
Сан-Дієго
Бремертон
Бангор
Коронадо (Амфібійна)
Перл-Харбор - головна база Тихоокеанського флоту США
Апра (передова)
Йокосука (передова)
пункти базування
Бахрейн (Центральне командування)
_returns_to_sea_following_a_yard_period.jpg)
_stbd_bow_view.jpg)
Атомні багатоцільові авіаносці
- тип «Німіц»» (Nimitz) — 10
- CVN-68 «Німіц» (Nimitz), 1975
- CVN-69 «Двайт Д. Айзенгавер» (Dwight D. Eisenhower), 1977
- CVN-70 «Карл Вінсон» (Carl Vinson), 1982
- CVN-71 «Теодор Рузвельт» (Theodore Roosevelt), 1986
- CVN-72 «Авраам Лінкольн» (Abraham Lincoln), 1989
- CVN-73 «Джордж Вашинґтон» (George Washington), 1992
- CVN-74 «Джон К. Стенніс» (John C. Stennis), 1995
- CVN-75 «Гарі С. Трумен» (Harry S. Truman), 1998
- CVN-76 «Рональд Рейган» (Ronald Reagan), 2003
- CVN-77 «Джордж Г. В. Буш» (George H. W. Bush), 2009
- тип «Джеральд Р. Форд» (Gerald R. Ford) — 1од
_is_underway_in_the_Pacific_Ocean.jpg)
_returns_to_the_General_Dynamics_Electric_Boat_shipyard.jpg)
_77_prepares_to_land_aboard_the_litto.jpg)
Крейсери
- тип «Тікондерога» - 22
- CG-52 «Банкер Хілл» (Bunker Hill), 1986
- CG-53 «Мобіл Бей» (Mobile Bay), 1987
- CG-54 «Ентітем» (Antietam), 1987
- CG-55 «Лейте Галф» (Leyte Gulf), 1987
- CG-56 «Сан Джасінто» (San Jacinto), 1988
- CG-57 «Лейк Чемплейн» (Lake Champlain), 1988
- CG-58 «Філіппін Сі» (Philippine Sea), 1989
- CG-59 «Прінстон» (Princeton), 1989
- CG-60 «Норманді» (Normandy), 1989
- CG-61 «Монтерей» (Monterey), 1990
- CG-62 «Ченселорвіл» (Chancellorsville), 1989
- CG-63 «Каупенс» (Cowpens), 1991
- CG-64 «Геттисберг» (Gettysburg), 1991
- CG-65 «Чосін» (Chosin), 1991
- CG-66 «Хью Сіті» (Hue City), 1991
- CG-67 «Шайло» (Shiloh), 1992
- CG-68 «Анціо» (Anzio), 1992
- CG-69 «Віксбург» (Vicksburg), 1992
- CG-70 «Лейк Эрі» (Lake Erie), 1993
- CG-71 «Кейп Сент-Джордж» (Cape St. George), 1993
- CG-72 «Велла Галф» (Vella Gulf), 1993
- CG-73 «Порт Ройял» (Port Royal), 1994
Ескадрені міноносці
- тип «Арлі Берк» - 69
- DDG-51 «Арлі Берк» (Arleigh Burke), 1991
- DDG-52 «Беррі» (Barry), 1992
- DDG-53 «Джон Пол Джонс» (John Paul Jones),1993
- DDG-54 «Кертіс Вілбур» (Curtis Wilbur), 1994
- DDG-55 «Стаут» (Stout), 1994
- DDG-56 «Джон С. Маккейн» (John S. McCain), 1994
- DDG-57 «Мітчер» (Mitscher), 1994
- DDG-58 «Лабун» (Laboon), 1995
- DDG-59 «Рассел» (Russell), 1995
- DDG-60 «Пол Гамільтон» (Paul Hamilton), 1995
- DDG-61 «Ремедж» (Ramage), 1995
- DDG-62 «Фіцжеральд» (Fitzgerald), 1995
- DDG-63 «Стетем» (Stethem), 1995
- DDG-64 «Карні» (Carney), 1996
- DDG-65 «Бенфолд» (Benfold), 1996
- DDG-66 «Гонзалес» (Gonzalez), 1996
- DDG-67 «Коул» (Cole), 1996
- DDG-68 «Салліванс» (The Sullivans). 1997
- DDG-69 «Мілліус» (Milius), 1996
- DDG-70 «Хоппер» (Hopper), 1997
- DDG-71 «Росс» (Ross), 1997
- DDG-72 «Мехен» (Mahan), 1998
- DDG-73 «Дікейтор» (Decatur), 1998
- DDG-74 «Мак'Фол» (McFaul), 1998
- DDG-75 «Дональд Кук» (Donald Cook), 1998
- DDG-76 «Нігінс» (Higgins), 1999
- DDG-77 «О'Кейн» (O'Kane), 1999
- DDG-78 «Портер» (Porter), 1999
- DDG-79 «Оскар Остін» (Oscar Austin), 2000
- DDG-80 «Рузвельт» (Roosevelt), 2000
- DDG-81 «Вінстон Черчилль» (Winston Churchill), 2001
- DDG-82 «Лассен» (Lassen), 2001
- DDG-83 «Говард» (Howard), 2001
- DDG-84 «Балклі» (Bulkeley), 2001
- DDG-85 «Мак'Кембелл» (McCampbell), 2002
- DDG-86 «Шоуп» (Shoup), 2002
- DDG-87 «Мейсон» (Mason), 2003
- DDG-88 «Пребл» (Preble), 2002
- DDG-89 «Мастін» (Mustin), 2003
- DDG-90 «Чейфі» (Chafee), 2003
- DDG-91 «Пінкні» (Pinckney), 2004
- DDG-92 «Момсен» (Momsen), 2004
- DDG-93 «Чан-хун» (Chung-Hoon), 2004
- DDG-94 «Нітце» (Nitze), 2005
- DDG-95 «Джеймс Е. Вільямс» (James E. Williams), 2004
- DDG-96 «Бейнбрідж» (Bainbridge), 2005
- DDG-97 «Голсі» (Halsey), 2005
- DDG-98 «Форрест Шерман» (Forrest Sherman), 2006
- DDG-99 «Фарргут» (Farragut), 2006
- DDG-100 «Кідд» (Kidd), 2007
- DDG-101 «Грідлі» (Gridley), 2007
- DDG-102 «Сампсон» (Sampson), 2007
- DDG-103 «Тракстан» (Truxtun), 2009
- DDG-104 «Стерет» (Sterett), 2008
- DDG-105 «Дьюі» (Dewey), 2010
- DDG-106 «Стоктейл» (Stockdale), 2009
- DDG-107 «Грейвелі» (Gravely), 2010
- DDG-108 «Вейн Е.Мейєр » (Wayne E. Meyer), 2009
- DDG-109 «Джейсон Дейхем» (Jason Dunham), 2010
- DDG-110 «Вільям П. Лоуренс» (William P. Lawrence), 2011
- DDG-111 «Спрюєнс» (Spruance), 2011
- DDG-112 «Майкл Мерфі» (Michael Murphy), 2012
- DDG-113 «Джон Фінн» (John Finn), 2016
- DDG-114 «Ральф Джонсон» (Ralph Johnson), 2017[17]
- DDG-115 «Рафаель Перальта» (Rafael Peralta), 2017
- DDG-116 «Томас Хаднер» (Thomas Hudner), 2018
- DDG-117 «Пол Ігнасіус» (Paul Ignatius), 2019[18]
- DDG-118 «Даніель Іноуї» (Daniel Inouye), 2021
- DDG-119 «Делберт Д. Блек» (Delbert D. Black), 2020
- тип «Замволт» - 2
- DDG-1000 «Замволт» (Zumwalt), 2016
- DDG-1001 «Майкл Монсур» (Michael Monsoor), 2018[19]
- тип «Фрідом» (Freedom) — 10
- LCS-1 «Фрідом» (Freedom), 2008
- LCS-3 «Форт Ворф» (Fort Worth), 2012
- LCS-5 «Мілвокі» (Milwaukee), 2015
- LCS-7 «Детройт» (Detroit), 2016
- LCS-9 «Літл-Рок» (Little Rock), 2017
- LCS-11 «Сіу-Сіті» (Sioux City), 2018
- LCS-13 «Вічита» (Wichita), 2018
- LCS-15 «Біллінгс» (Billings), 2019
- LCS-17 «Індіанаполіс» ( Indianapolis), 2019
- LCS-19 «Сент-Луїс» (St. Louis), 2020
- LCS-21 «Міннеаполіс-Сент пол» (Minneapolis-Saint Paul), 2019
- тип «Індепенденс» (Independence) — 12
- LCS-2 «Индепенденс» (Independence), 2010
- LCS-4 «Коронадо» (Coronado), 2014
- LCS-6 «Джексон» (Jackson), 2015
- LCS-8 «Монтгомері» (Montgomery), 2016
- LCS-10 «Габрієль Гіффордс» (Gabrielle Giffords), 2017
- LCS-12 «Омаха» (Omaha), 2017
- LCS-14 «Манчестер» (Manchester), 2018
- LCS-16 «Талса» (Tulsa), 2018
- LCS-18 «Чарльстон» (Charleston), 2018
- LCS-20 «Цинциннаті» (Cincinnati), 2019
- LCS-22 «Канзас-сіті» (Kansas City), 2020 [20]
- LCS-24 «Окленд» (Oakland), 2020[21]
Патрульні кораблі
- PC-2 «Темпест» (Tempest), 1993, 2008
- PC-3 «Харрікейн» (Hurricane), 1993
- PC-4 «Монсун» (Monsoon), 1994
- PC-5 «Тайфун» (Typhoon), 1994
- PC-6 «Сірокко» (Sirocco), 1994
- PC-7 «Скволл» (Squall), 1994
- PC-8 «Зефір» (Zephyr), 1994, 2011
- PC-9 «Чинук» (Chinook), 1995
- PC-10 «Файрболт» (Firebolt), 1995
- PC-11 «Вайрлвінд» (Whirlwind), 1995
- PC-12 «Тандерболт» (Thunderbolt), 1995
- PC-13 «Шамал» (Shamal), 1996
- PC-14 «Торнадо» (Tornado), 2000
Remove ads
У складі підводного флоту США є (на 2020 р.):
14 ракетних підводних крейсерів стратегічного призначення (ПЧАРБ) третього покоління типу «Огайо» (Ohio)
4 стратегічних АПЧ з крилатими ракетами (ПЧАРК) типу «Огайо»
32 багатоцільових АПЧ (МПЧАТРК) типу «Лос-Анджелес» (Los Angeles)
3 багатоцільових АПЧ четвертого покоління типу «Сивулф» (Seawolf, проєкт закритий)
19 багатоцільових АПЧ четвертого покоління типу «Вірджинія» (Virginia)[22]
Штабні кораблі десантних сил
тип «Блю Рідж» (Blue Ridge) — 2
- LCC-19 «Блю Ридж» (Blue Ridge), 1970 г.
- LCC-20 «Маунт Вітні» (Mount Whitney), 1971 г.
_June_2012.JPG)
Універсальні десантні кораблі
- LHD-1 «Уосп» (Wasp), 1989
- LHD-2 «Ессекс» (Essex), 1992
- LHD-3 «Кирсардж» (Kearsarge), 1993
- LHD-4 «Боксер» (Boxer), 1995
- LHD-5 «Батаан» (Bataan), 1997
- LHD-6 «Боном Річард» (Bonhomme Richard), 1998
- LHD-7 «Іодзіма» (Iwo Jima), 2001
- LHD-8 «Макін Айленд» (Makin Island), 2009
- LHA-6 «Америка» (America), 2014
- LHA-7 «Тріполі» (Tripoli), 2020[23]
Десантно-вертолітні кораблі-доки
тип «Сан-Антоніо» (San Antonio) — 11
- LPD-17 «Сан-Антоніо» (San Antonio), 2006
- LPD-18 «Нью Орлеан» (New Orleans), 2007
- LPD-19 «Меса Верде» (Mesa Verde), 2007
- LPD-20 «Грін Бей» (Green Bay), 2009
- LPD-21 «Нью Йорк» (New York), 2009
- LPD-22 «Сан Дієго» (San Diego), 2012
- LPD-23 «Анкоридж» (Anchorage), 2013
- LPD-24 «Арлінгтон» (Arlington), 2013
- LPD-25 «Сомерсет» (Somerset), 2014
- LPD-26 «Джон П. Мурта» (John P. Murtha), 2016
- LPD-27 «Портленд» (Portland), 2018
Десантні транспорти-доки
тип «Відбі Айленд» (Whidbey Island) — 8
- LSD-41 «Відбі Айленд» (Whidbey Island), 1985
- LSD-42 «Германтаун» (Germantown), 1986
- LSD-43 «Форт Мак’Генрі» (Fort McHenry), 1987
- LSD-44 «Ґанстон-голл» (Gunston Hall), 1989
- LSD-45 «Комсток» (Comstock), 1990
- LSD-46 «Тортуга» (Tortuga), 1990
- LSD-47 «Рашмор» (Rushmore), 1991
- LSD-48 «Эшлэнд» (Ashland), 1992
тип «Гарперс Феррі» (Harpers Ferry) — 4
- LSD-49 «Гарперс Феррі» (Harpers Ferry), 1995
- LSD-50 «Картер Холл» (Carter Hall), 1995
- LSD-51 «Оук Гілл» (Oak Hill), 1996
- LSD-52 «Перл-Гарбор» (Pearl Harbor), 1998
Мінно-тральні кораблі
тип «Евенджер» (Avenger) — 11
- MCM-3 «Сентрі» (Sentry), 1989
- MCM-4 «Чемпіон» (Champion), 1991
- MCM-6 «Девастейтор» (Devastator), 1990
- MCM-7 «Петріот» (Patriot), 1991
- MCM-8 «Скаут» (Scout), 1990
- MCM-9 «Піонер» (Pioneer), 1992
- MCM-10 «Ворріор» (Warrior), 1993
- MCM-11 «Гладіатор» (Gladiator), 1993
- MCM-12 «Ардент» (Ardent), 1994
- MCM-13 «Декстроус» (Dextrous), 1994
- MCM-14 «Чиф» (Chief), 1994
Фрегат першого класу
USS Constitution — 1
Remove ads
_transits_off_the_coast_of_Southern_California_conducting_flight_ope.jpg)
_120421-A-OO955-138.jpg)
Палубна авіація:
- F/A-18 Hornet
- F/A-18E/F Super Hornet
- E-2 Hawkeye
- V-22 Osprey
Авіація зв'язку та повітряні командні пункти
- Boeing E-6
Гелікоптери
- SH-60 Seahawk
- CH-53 Sea Stallion
- UH-2 Seasprite
| Військові звання адміралів та офіцерів ВМС США | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Адмірал флоту | Адмірал | Віцеадмірал | Контрадмірал (старший) | Контрадмірал (молодший) | ||||||
| O-10 (лише у війну) | O-10 | O-9 | O-8 | O-7 | ||||||
 |
 |
 |
 |
 | ||||||
| Капітан | Командер | Лейтенант-командер | Лейтенант | Молодший лейтенант | Енсін |
|---|---|---|---|---|---|
| O-6 | O-5 | O-4 | O-3 | O-2 | O-1 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
| Уоррент-офіцери ВМС США | |||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Чіф-уоррент-офіцер 5 рангу | Чіф-уоррент-офіцер 4 рангу | Чіф-уоррент-офіцер 3 рангу | Чіф-уоррент-офіцер 2 рангу | уоррент-офіцер 1 рангу | |||||||
| W-5 | W-4 | W-3 | W-2 | W-1 | |||||||
 |
 |
 |
 |
 | |||||||
| Військові звання матросів та петті-офіцерів ВМС США | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Майстер чіф-петті офіцер ВМС США | Майстер чіф-петті офіцер флоту/сил | Головний майстер чіф-петті офіцер | Майстер чіф-петті офіцер | Головний Старший чіф-петті офіцер | Старший чіф-петті офіцер | Чіф-петті офіцер | ||||
| E-9 | E-8 | E-7 | ||||||||
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 | ||||
| Петті-офіцер I класу | Петті-офіцер ІІ класу | Петті-офіцер ІІІ класу | Матрос | Молодший матрос | Матрос (рекрут) |
|---|---|---|---|---|---|
| E-6 | E-5 | E-4 | E-3 | E-2 | E-1 |
 |
 |
 |
 |
 |
Немає відзнаки |
- Офіційний сайт ВМС США [Архівовано 4 січня 1997 у Wayback Machine.](англ.)
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
Remove ads