Loading AI tools
вулиця у Харкові, Україна З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Вулиця Манізера — вулиця у центрі Харкова у Київському районі. Починається від вулиці Григорія Сковороди і йде на південний схід. За провулком Синельникова, починається вулиця Героїв Рятувальників, яка фактично є продовженням вулиці Манізера. Вулиця названа на честь російського скульптора Матвія Манізера.
Вулиця Манізера | |
---|---|
Місцевість | Центр, Нагірний район |
Район | Київський район |
Назва на честь | Матвія Манізера |
Колишні назви | |
Леоніда Красіна (1927—1942), Владислава Бузескула (1942—2015) | |
Загальні відомості | |
Дата початку забудови | 1910-ті |
Протяжність | 350 м |
Координати початку | 49°59′59.04″ пн. ш. 36°14′33.36″ сх. д. |
Координати | 49°59′55.10″ пн. ш. 36°14′41.10″ сх. д. |
Координати кінця | 49°59′51.60″ пн. ш. 36°14′45.72″ сх. д. |
поштові індекси | 61002 |
Транспорт | |
Найближчі станції метро | Архітектора Бекетова (180 м), Ярослава Мудрого (567 м) |
Рух | двосторонній |
Покриття | асфальт |
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
Будівлі | від № 1 до № 12 |
Архітектурні пам'ятки | № 1, 5, 8, 12 |
Навчальні заклади | Харківський комп'ютерно-технологічний коледж НТУ ХПІ, Харківська гімназія № 1, НТУ ХПІ |
Забудова | багатоповерхова |
Зовнішні посилання | |
У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
Мапа | |
Вулиця утворилася як продовження Каплунівського провулка в бік вулиці Григорія Сковороди лише у 1927 році[1]. Вона проходить на місці колишнього Каплунівського міського кладовища, яке було закрите для поховання в 1828 році, а в 1845 році остаточно ліквідоване[2][3]. Спочатку ці землі зайняли державні селяни, а в 1860-ті роки міська влада розпочала планування майбутніх вулиць і провулків[4]. Між цією вулицею та Каплунівською (нині Мистецтв) до 1920-х років розташовувалася Каплунівська церква, перебудована у 1912 році за проєктом Олексія Бекетова[5][6]. У 1929 році церква була знесена[2].
Після заснування вулиця отримала назву на честь російського радянського державного та політичного діяча, дипломата, члена ЦК РКП(б) у 1924—1926 роках Леоніда Красіна, який навчався у Харківському Технологічному інституті[1]. У 1930-х з'єднана з вулицею Героїв Рятувальників[7]. 1942 року міська управа перейменувала вулицю у Владислава Бузескула, українського історика античності, академіка АН СРСР[8][1].
2 лютого 2016 року вулиця Бузескула була перейменована Харківською міською радою в Манізера на честь Матвія Манізера, російського радянського скульптора з Санкт-Петербурга, автора посмертної маски Сталіна та пам'ятника Шевченкові в Харкові[9].
Вулиця Манізера є продовженням вулиці Гіршмана після перехрестя з вулицею Григорія Сковороди. Вона має довжину 350 метрів, перетинається провулками Каплунівським та Синельникова. Продовжується як вулиця Героїв Рятувальників до вулиці Шевченка.
Буд. № 1 — (вулиця Григорія Сковороди, 54) пам'ятка архітектури та історії місцевого значення. Житловий будинок з магазином, зведений 1932 року для заводу імені Малишева за проєктом архітектора Г. О. Яновицького за участю Є. О. Лимара[10]. Цей великий семиповерховий будинок-комплекс домінує серед навколишньої забудови. З боку вул. Манізера над проїздом у двір нависає прямокутний обсяг з великим горизонтальним вікном. Стіни прикрашають напівкруглі балкони. Будівля належить до числа найкращих пам'яток архітектури конструктивізму[11]. В ньому проживали радянські конструктори танків Михайло Кошкін й Олександр Морозов[12].
Буд. № 3 — Житловий будинок, відомий як «Будинок німця» та «Будинок актора». Побудований у 1929 році, у роки німецької окупації фольксдойче отримували тут німецькі паспорти[6][13].
Буд. № 4 — Харківський комп'ютерно-технологічний коледж Національного технічного університету Харківський політехнічний інститут[14].
Буд. № 8 — Півротонда садиби Рижова. Пам'ятка архітектури місцевого значення. У 1912 році на паралельній вулиці Дарвіна було зведено особняк № 9, який належав купцю, співвласнику товариства торгівлі металевими та шорними виробами Петру Павловичу Рижову. У дворі будинку за проєктом автора основної будівлі Віктора Валеріановича Величка було зведено півротонду у стилі неокласицизм[15]. Довгий час вона простояла занедбана, а у 2021 році була відреставрована[16][17].
Буд. № 5 — Житловий будинок, пам'ятка історії місцевого значення. У 1944—1986 роках тут жив український радянський композитор, диригент і музичний педагог Дмитро Клєбанов[18].
Буд. № 12 — (вулиця Дарвіна, 12) будівля зі сторони вулиці Дарвіна побудована у мавританському стилі у 1896 році архітектором Олексієм Бекетовим для підприємця та вченого Дмитра Олексійовича Алчевського[19]. В ній відкрили дитячий садок, а в 1911—1912 роках прибудували з північного боку ще один корпус за проєктом архітектора Михайла Піскунова, після чого у будівлі було відкрито гімназію. Вхід до неї був передбачений з боку Каплунівського провулка (нині Каплунівський провулок та вулиця Манізера). У 1924 році гімназію перетворили на середню школу № 1 (нині — Харківська гімназія № 1).[20][21] Поруч з вулицею було побудовано в 1885 Харківський технологічний інститут (зараз НТУ ХПІ).
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.