Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
В Україні розташовані чотири атомні електростанції, а також Чорнобильська зона відчуження, місце Чорнобильської катастрофи 1986 року.[1] Станом на 11 березня під час російського вторгнення в Україну 2022 року в Чорнобилі та на Запорізькій АЕС відбулися бої. Вторгнення викликало значні дискусії щодо статусу електростанцій, включаючи побоювання потенційних катастроф[2], а також викликало дебати щодо ядерно-енергетичних програм в інших європейських країнах.[3]
Було запропоновано об'єднати цю статтю або розділ з Ядерні загрози під час російсько-української війни, але, можливо, це варто додатково обговорити. Пропозиція з листопада 2022. |
Чорнобильська битва відбулася 24 лютого, в перший день вторгнення, в рамках наступу на Київ. Того ж дня російські війська захопили зону відчуження.[4]
Облога Енергодара почалася 28 лютого, коли російські війська просувалися під час наступу на південь України. 3 березня розпочався російський штурм Запорізької атомної електростанції, а на наступний день вона була захоплена.[5] 6 березня МАГАТЕ оприлюднило заяву, в якій висловило стурбованість потенційним військовим втручанням Росії в роботу електростанції та відключенням мобільних та інтернет-мереж, які станція використовувала для зв'язку.[6]
Після окупації Чорнобиля та Запорізької електростанції, МАГАТЕ та український уряд висловили низку проблем безпеки, зокрема через ненадання персоналу належного відпочинку та відсутність регулярних робіт з технічного обслуговування.[7][8][9] Аптеки кількох європейських країн повідомили про підвищений попит на таблетки йоду протягом перших двох тижнів після вторгнення.[10] Проте кілька європейських органів з ядерної безпеки на сьогоднішній день[коли?] дійшли висновку про відсутність безпосередньої небезпеки значної радіоактивної катастрофи.[11]
6 березня президент Франції Еммануель Макрон провів телефонну розмову з президентом Росії Володимиром Путіним, у якій закликав Путіна «забезпечити безпеку цих станцій і виключити їх із конфлікту». Після дзвінка Кремль оприлюднив заяву, в якій говорилося, що він готовий брати участь у переговорах з МАГАТЕ та українським урядом щодо забезпечення цієї безпеки.[12]
Вторгнення в Україну викликало активні дискусії щодо майбутнього ядерної енергетики в Європі, причому низка коментаторів виступає за збільшення виробництва ядерної енергії, щоб зменшити залежність від природного газу, імпортованого з Росії.[13][14][15][16]
У Німеччині, зокрема, відбулися дебати щодо поетапної відмови від ядерної енергетики, яка з 2011 року почала зупинку більшості атомних електростанцій у країні, крім трьох, які також мають бути закриті.[17][18][19] 28 лютого міністр економіки Німеччини заявив, що уряд Німеччини розгляне питання про припинення поетапного припинення роботи атомних електростанцій, що залишилися в країні.[20] Однак 9 березня німець оприлюднив заяву, в якій відхиляє заклики призупинити поетапне припинення ядерної енергетики.[21] У Бельгії також відбулися дебати щодо продовження терміну служби її існуючих ядерних реакторів.[22]
Джордж Монбіо писав у Ґардіан, що Європа «сукупно отримує 41 % свого імпорту газу та 27 % імпорту нафти з Росії», стверджуючи, що Європа «знизилася до жадібної залежності від цього деспотичного уряду через жахливу невдачу відучити себе від горючих корисних копалин.»[23]
Деякі коментатори також піднімали питання російського експорту ядерної енергетичної технології. У Фінляндії через вторгнення скасовано проект атомної електростанції Ханхіківі.[24] Хартмут Вінклер з Йоганнесбурзького університету заявив, що російська державна атомна енергетична корпорація «Росатом» зіткнулася зі значними втратами міжнародного бізнесу через вторгнення, заявивши, що «ера російських іноземних ядерних споруд, швидше за все, незабаром закінчиться».[25]
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.