Вишеньки (помідори)

"Вишеньки" (лат. Solanum lycopersicum var. cerasiforme^[1], англ. Cherry tomato) , також "Чері" — група сортів помідорів (переважно гібридних), найхарактернішою особливістю якого є маленькі плоди, через що й отримав назву — «вишня».

"Червона вишня"
Виведення
Загальна інформація

Існують жовті, малинові, червоні, помаранчеві, фіолетові, чорні, коричневі сорти цих міні-помідорів.

«Червоні вишні» мають відмінні смакові якості як закуска, використовуються для приготування різних салатів («Капрезе») і для консервації. Деякі «Черрі» можна сушити. Дехто стверджує, що «вишеньки» довго зберігаються у свіжому вигляді, хоча вони значно поступаються величезним гігантам, які можуть зріти на підвіконні понад два місяці.

В Україні залюбки сіють жовті, бурякові і зеленкувато-чорні сорти, натомість червоні менш розповсюджені. Потребують пасинкування, хиляться до самої землі без підв'язки. Розсада страшенно витягується.

Плід 4-20 г найрізноманітнішої гами. Ростуть великими групками по 10-50 шт. Рослина зазвичай досить високоросла, якщо не прищипувати - здатна витягнутися на 1,5-2 м і навіть лягти на дерево. Розсада дуже витягується. Цікаво, що на розсаду можна сіяти "вишеньки" (або "чері") дуже густо, головне сильне освітлення. Потребують підв'язування. Гарно розвиваються по сусідству з жовтими помідорами, перцем мавр тощо. Дуже згубно впливають своїм сусідством на баклажан.

Вишнеподібні помідори мають досить багатий асортимент і селекціонуються й дотепер. Уперше ж прототип був виведений у 1973 р. і їстивність його була спершу сумнівною й потребувала доопрацювання. Була штучно досягнута генетична помилка, відповідальна за повільне дозрівання, що актуально для пустелі і не надто актуально для наших чорноземів. Таким чином, цей "сорт" через 3-4 покоління унаслідок переопилення вироджується і зав'язуються нормальні середнього розміру ягоди.

Примітки

1. Lycopersicon esculentum var. cerasiforme, nomen.at. Архів оригіналу за 22 березня 2011. Процитовано 27 квітня 2011.

Джерела