Будеразька волость — адміністративно-територіальна одиниця Дубенського повіту Волинської губернії з центром у селі Будераж.
Коротка інформація Центр, Площа ...
Закрити
Складалася з 14 поселень, 14 сільських громад. Населення — 6268 осіб (3160 чоловічої статі та 3108 — жіночої), 532 дворових господарства[1].
Більше інформації Площа, десятин, У тому числі орної, десятин ...
Земля волості
|
Площа, десятин |
У тому числі орної, десятин |
Сільських громад |
7278 | 6596 |
Приватної власності |
12720 | 2387 |
Іншої власності |
282 | 140 |
Загалом |
20280 | 9123 |
Закрити
- Будераж — колишнє власницьке село при річці Збитенька за 30 верст від повітового міста, 368 осіб, 31 двір; волосне правління, православна церква, постоялий будинок, лавка, водяний млин. За 6 верст - скляний завод Кудрин. За 10 верст — смоляний завод Гурби. За 24 версти - скляний завод Нова Гута.
- Буща — колишнє власницьке село при річці Збитенька, 556 осіб, 46 дворів, православна церква, постоялий будинок.
- Велика Мощаниця — колишнє державне і власницьке село при річці Збитенька, 1435 осіб, 115 дворів, православна церква, 4 постоялих будинки, 2 водяних млини.
- Майдан (Гута Обгівська) — колишнє власницьке село при безіменному струмку, 210 осіб, 29 дворів, постоялий будинок, скляний завод.
- Мала Мощаниця — колишнє власницьке село при річці Збитенька, 609 осіб, 70 дворів, православна церква, постоялий будинок, водяний млин.
- Мости — колишнє власницьке село при річці Збитенька, 70 осіб, 7 дворів, постоялий будинок, водяний млин, смоляний та винокурний заводи.
- Півче — колишнє власницьке село при річці Збитенька, 263 особи, 28 дворів, православна церква, постоялий биднок, вітряк, водяний млин.
- Ступно — колишнє державне і власницьке село річці Збитенька, 804 особи, 84 двори, православна церква, постоялий будинок, водяний млин.
- Суйми — колишнє власницьке село при річці Збитенька, 264 особи, 34 двори, постоялий будинок, водяний млин, винокурний завод.
Коротка інформація Воєводство, Повіт ...
Закрити
Після окупації поляками Волині волость називалася ґміна Будераж і належала до Дубенського повіту Волинського воєводства міжвоєнної Польщі. Адміністративний центр — село Будераж.
1 січня 1925 р. ґміну вилучено з Дубенського повіту і включено до Здолбунівського[2].
На 1936 рік ґміна складалася з 23 громад[3]:
- Борщівка — село: Борщівка, фільварок: Борщівка і хутір: Борщівка;
- Борщівка Чеська — село: Борщівка Чеська і селище: Видумка;
- Будераж — село: Будераж, хутори: Будеразький, Городне, Осада Млинарська I і Осада Млинарська II та прихисток: Закоти;
- Будераж Чеський — село: Будераж Чеський, колонія: Новий Світ, прихисток: Залуки, хутір: Городище:
- Буща — село: Буща, селище: Петриківщина і хутір: Буща;
- Гурби — село: Гурби, фільварок: Боднарка, маєток: Гурби, гаївки: Перевороття, Піддуб'я, Лиса Гора і Мишова;
- Кам'яна Гора — село: Кам'яна Гора, лісничівка: Туричай та хутори: Червоний Камінь, Нагір'я і Нова Гута;
- Камики — село: Камики, прихисток: Дунайки та колонії: Вільхова і Козацька Хата;
- Кудрин — село: Кудрин, колонія: Будки і хутір: Грабовець;
- Майдан — село: Майдан та хутори: Потік, Сідлоха і Березини;
- Майданська Гута — село: Майданська Гута і хутір: Балярня;
- Мости — село: Мости;
- Мощаниця Мала — села: Мощаниця Мала, Чорна Лоза, Кудівщина, Лісова, Опалена і Брошевиця;
- Мощаниця Нова — село: Мощаниця Нова, хутори: Плевичі й Вища та лісничівка: Плевичівка;
- Мощаниця Стара — село: Мощаниця Стара, військове селище: Мощаниця Стара, хутір: Красниця та селища: Гірчаки і Карпюки;
- Півче — село: Півче, фільварок: Півче та лісничівка: Животин;
- Підчапки — село: Підчапки та військове селище: Підчапки;
- Солтанівка — село: Солтанівка та селище Ільковиця;
- Ступно — село: Ступно та селища: Соковиця, Лазари, Букова, Капітула, Ліщини, Дмитри і Мельники;
- Суйми — село: Суйми та хутори: Лоші й Суйми;
- Святе — село: Святе, селища: Святе I і Святе II, фільварок: Святе та колонія: Чернява;
- Залібівка — село: Залібівка та колонія: Мельники;
- Зелений Дуб — село: Зелений Дуб, колонія: Спірний Кут та хутори: Вертепи і Горохів-Садова Гора.
Після радянської анексії західноукраїнських земель ґміни ліквідовані у зв'язку з утворенням районів.