Биківнянське кладовище

Биківня́нське кладови́ще — некрополь у Деснянському районі міста Києва. Призначався для поховання мешканців селища Биківня.

Биківнянське кладовище
Інформація про цвинтар
50° пн. ш. 31° сх. д.H G O
Країна	Україна
Розташування	Київ
Відкрито	бл. 1912 року
Стан	напівзакрите
Площа	3,221 га
Кількість поховань	1763[1]
Адреса: вул. Бобринецька, 11
Биківнянське кладовище Биківнянське кладовище (Київ)
Биківнянське кладовище у Вікісховищі

Історія

За інформацією адміністрації кладовища воно було закладено в 1912 році, але на трьохверстовій мапі Шуберта 1868 року воно вже було позначене. Найстаріші поховання датуються 1920-ми роками, але самі надгробки збудовані значно пізніше. Достеменно невідомо, чи таємно ховали на місцевому кладовищі закатованих політв'язнів, як це було у сусідньому лісництві. Основна маса могил відноситься до 1960-х рр.

Закрите для масових поховань з 1988 року, дозволено підпоховання у родинну могилу^[2].

Поховані

• Бандура Анатолій Іванович (1946–2005) — державний діяч.

Див. також

• Биківнянські могили

Примітки

1. Станом на травень 2001 року.
2. Рішення виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів від 22 лютого 1988 року № 192.

Джерела

• Быковнянское кладбище [Архівовано 30 квітня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
• Биківнянське кладовище на Skorbim.com (рос.)
• Розпорядження КМДА N 923 від 07.05.2001 «Про надання допомоги з благоустрою кладовищ міста».
• Ритуальна служба спеціалізоване комунальне підприємство «Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування». [Архівовано 26 лютого 2018 у Wayback Machine.] [Архівовано 26 лютого 2018 у Wayback Machine.]
• Степанець К., Михайлик О., Широчин С. Невідоме Лівобережжя з кінця XIX до середини XX ст. — К. : [б. в.], 2017. — 232 с.

Посилання

• Наталья Косинская (9 грудня 2008). На кладбищах будут хоронить только избранных. «Вечерние вести». Архів оригіналу за 21 липня 2013. Процитовано 12 лютого 2012. (рос.)