Бенжамен Тоньютті

З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Бенжамен Тоньютті

Бенжаме́н Тоньютті́[3] (фр. Benjamin Toniutti; нар. 30 жовтня 1989, Мюлуз) — французький волейболіст, пасувальник (зв'язучий), гравець збірної Франції та польського клубу «Ястшембський Венґель». Олімпійський чемпіон 2020 року. Капітан команди-переможниці Волейбольної Ліги Націй 2022.

Бенжамен Тоньютті
фр. Benjamin Toniutti 
Загальна інформація
Громадянство Франція[1] 
Народження30 жовтня 1989(1989-10-30)[2] (35 років) 
Мюлуз, Франція 
Зріст183 см 
Вага74 кг 
Спорт
Вид спортуволейбол[1] і пляжний волейбол 
КомандаЗАКСА, ВК «Зеніт-Казань» і Фрідріхсгафен 
Нагороди
Кавалер ордена Почесного легіону
 Бенжамен Тоньютті у Вікісховищі 

Життєпис

Узагальнити
Перспектива

Народився 30 жовтня 1989 року в Мюлузі (батько Бенжамена прийшов на світ в околицях Удіне[4]).

Грав у клубах «Араґо де Сет» (Франція; у сезоні 2011—2012 серед його одноклубників був українець Андрій Левченко[5]), СМС (Равенна, Італія), «Зеніт-Казань» (оскільки на момент початку Ліги чемпіонів 2014—2015 він ще був у заявці СМС, то не потрапив до заявки казанців[6]), «Фрідріхсгафен» (Німеччина), ЗАКСА (Кендзежин-Козьле, Польща).

У червні 2021 року ЗМІ повідомили, що Бенжамен став гравцем іншого польського клубу «Ястшембського Венґеля»[7] (серед одноклубників — французи Тревор Клевено, Стефен Буає[8]).

Досягнення

Зі збірною
  • 1 олімпійський чемпіон 2020 і 2024 років
  • Капітан команди-переможниці Волейбольної Ліги Націй 2022[9].
Клубні
  • Переможець Ліги чемпіонів ЄКВ 2021.
  • Володар Суперкубка Польщі: 2021
Індивідуальні
  • найкращий гравець Плюс Ліги 2015—2016[10]

Європейська конфедерація волейболу за допомогою трьох авторитетних тренерів-експертів (Вітал Гейнен, Філіпп Блен, Андреа Дзордзі) сформувала збірну десятиріччя (2010—2019). До її складу увійшли зв'язучий Бенжамен Тоньютті, догравальники Османі Хуанторена (кубинець, збірна Італії та італійська «Лубе Чивітанова») і Вільфредо Леон (кубинець, збірна Польщі та італійська «Сір Сафети Перуджа»), центральні блокуючі Пйотр Новаковський (збірна Польщі та «Проєкт») і Дмитро Мусерський (збірна Росії та японський «Сантори Санбердс»), діагональний Максим Михайлов (збірна Росії та «Зеніт-Казань»), ліберо Женя Ґребенников (Франція)[11].

Примітки

Посилання

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.