Анрі Мішо

Анрі Мішо
Анрі Мішо
Henri Michaux
	Один з томів повного видання творів Анрі Мішо видавництва Ґаллімар
Ім'я при народженні	фр. Henri Eugène Marie Michaux
Народився	24 травня 1899; Намюр, Бельгія
Помер	19 жовтня 1984 (85 років); Париж, Франція
Громадянство	Франція
Діяльність	поет, художник
Alma mater	Брюссельський вільний університет[d]
Мова творів	французька
Роки активності	1933 — 1984
Жанр	поезія
Нагороди	Grand prix national des Lettresd (1965)

~~|Ukrcenter=~~ ~~|Примітки=~~

Коротка інформація Анрі Мішо, Henri Michaux ...

Закрити

Анрі́ Мішо́ (фр. Henri Michaux, 24 травня 1899, Намюр, Бельгія — 19 жовтня 1984, Париж) — французький поет і художник. Його твори часто асоціюють з сюрреалізмом, хоча він формально не належав до цієї течії.

Анрі Мішо народився в родині ремісників. Батько його мав досить відому капелюшну майстерню. Дитинство Анрі Мішо пройшло в Брюсселі. Він навчався в пансіонаті в Анвері, потім перейшов у колеж Сен-Мішель. Під час навчання в ліцеї Мішо товаришував з майбутніми письменниками Ерманом Клосоном (фр. Herman Closson) та Камілем Ґемансом (фр. Camille Goemans).

Перші літературні проби Мішо позначені впливом Толстого й Достоєвського. Хоча Мішо багато читає, проте спершу планує обрати своїм фахом медицину, щоправда, швидко змінює своє ставлення до професії медика й наймається матросом далекого плавання. У 1920–1921 роках проводить у плаваннях. Відвідує Німеччину, Велику Британію, Південну й Північну Америку. Відкривши в цей час для себе Лотреамона, починає активно писати. У 1922 році виходить його перша збірка «Випадок циркулярного божевілля» (фр. Cas de folie circulaire), в якій вже відчувається типовий стиль Мішо.

У 1920-х роках активно співпрацює з авангардистським часописом «Зелений диск», переїздить до Парижа, де знайомиться з поетом Жулем Сюперв'єлем, дружба з яким збережеться на все життя. У 1936 році вони разом відвідують Уругвай, звідки походить Сюперв'єль, а також беруть участь у міжнародному засіданні ПЕН-клубу в Буенос-Айресі. Під час цієї поїздки Мішо знайомиться з уругвайською поетесою Сусанною Сока, з якою мав близькі стосунки. Знайомиться і з Вікторією Окампо.

Окрім суто поетичних текстів Мішо пише реальні («Еквадор», «Варвар у Азії») й вигадані («Деінде») щоденники подорожей. Відомі його тексти, в яких відображений досвід Мішо з наркотиками, зокрема з мескаліном: «Жалюгідне чудо. Мескалін» (1956 р.) та «Пізнання прірви» (1961 р.). Хоча основним видавцем Мішо було видавництво «Ґаллімар», він публікує багато невеликих збірок з власним оформленням у маленьких видавництвах.

Паралельно з поезією Мішо цікавиться живописом починаючи з 1925 року, після відвідання виставки «сюрреалістів». Перша персональна виставка живопису відбулася в 1937 році. Часом малярство займає в нього більше часу, ніж література. Він залишив великий доробок малюнків, виконаних аквареллю, гуашшю, чорнилом, простим олівцем. Мішо також цікавиться східною каліграфією й використовує її в поєднанні з поетичними текстами.

Практика поєднання тексту й малюнка характерна для книжок Мішо, що постали внаслідок експериментів з мескаліном. Інтерес до наркотиків поєднується з інтересом до психіарії, Мішо неодноразово відвідує психіатричні лікарні, аби спостерігати за хворими з психічними розладами. Окрім мескаліну Мішо експериментував з ЛСД та деякими іншими галюциногенними речовинами.

Під кінець життя Мішо сторонився людей і вельми неохоче спілкувався з журналістами. У 1965 році він одержав Велику національну премію з літератури, прийняти яку відмовився. Помер від серцевої недостатньості у віці 85 років в Парижі.

Cas de folie circulaire, 1922
Les Rêves et les jambes, 1923
Fables des origines, Disque vert, [1923]
Qui je fus, 1927
Mes Propriétés, 1929
Ecuador, 1929
Un barbare en Asie, 1933
La nuit remue, 1935
Voyage en Grande Garabagne, 1936
La Ralentie, [1937]
Lointain intérieur, 1938
Plume, 1938
Peintures. GLM, [1939]
Au pays de la Magie, 1941
Arbres des Tropiques, 1942
L'Espace du dedans, 1944
Épreuves, exorcismes, 1940–1944
Ici, Poddema, 1946
Peintures et dessins. Le point du jour, 1946
Meidosems. Le point du jour, [1948].
Ailleurs, 1948
Nous deux encore. Lambert, 1948
La Vie dans les plis, 1949
Poésie pour pouvoir. Drouin, 1949
Passages, 1950
Mouvements, 1952
Face aux verrous, 1954
L'Infini turbulent, 1957
Paix dans les brisements, 1959
Connaissance par les gouffres, 1961
Vents et poussières, 1962
Les Grandes Épreuves de l'esprit et les innombrables petites, 1966
Façons d'endormi, façons d'éveillé, 1969
Poteaux d'angle, 1971
Misérable miracle (La mescaline), 1972
En rêvant à partir de peintures énigmatiques, 1972
Émergences, résurgences, 1972
Moments, traversées du temps, 1973
Quand tombent les toits, 1973
Par la voie des rythmes, 1974
Idéogrammes en Chine, 1975
Coups d'arrêt, 1975
Face à ce qui se dérobe, 1976
Les Ravagés, 1976
Jours de silence, 1978
Saisir, 1979
Une voie pour l'insubordination, 1980
Affrontements, 1981
Chemins recherchés, chemins perdus, transgressions, 1982
Les Commencements, 1983
Le Jardin exalté, 1983
Par surprise, 1983
Par des traits, 1984
Déplacements, dégagements, 1985 (посмертно)
Rencontres (avec Paolo Marinotti), 1991(посмертно)
Jeux d'encre. Trajet Zao Wou-Ki, 1993 (посмертно)
En songeant à l'avenir, 1994 (посмертно)
J'excuserais une assemblée anonyme…, 1994 (посмертно)
À distance, 1996 (посмертно)

Найбільш повно твори Мішо представлені в тритомному виданні Бібліотеки «Плеяди» (фр. «Bibliothèque de la Pléiade») видавництва «Ґаллімар»: Henri Michaux, Oeuvres complètes, 3 v., Bibliothèque de la Pléiade, Gallimard, 1998–2004.

Bertelé R. Henri Michaux. Paris: Seghers, 1957.
Bréchon R. Michaux. Paris: Gallimard, 1959.
Jouffroy A. Henri Michaux. Paris: éd. Georges Fall, 1961.
Bellour R. Henri Michaux ou Une mesure de l'être. Paris: Gallimard, 1965.
Maulpoix J.M. Michaux, passager clandestin. Seyssel: Champ Vallon, 1984.
Pacquement A. Henri Michaux: Peintures. P.: Gallimard, 1993.
Schneider U. Der poetische Aphorismus bei Edmond Jabes, Henri Michaux und Rene Char: zu Grundfragen einer Poetik. Stuttgart: Steiner, 1998.
Magazine littéraire, 1998, n°364 (спецвипуск присвячений творчості Мішо).
Verger R. Onirocosmos: Henri Michaux et le reve. Paris: Presses Sorbonne nouvelle, 2004.
Martin J.-P. Henri Michaux. Paris: Gallimard, 2004 (фундаментальна біографія).
Margaret Rigaud-Drayton. Henri Michaux: Poetry, Painting, And The Universal Sign Oxford e.a. Oxford UP, 2005.
Козовой В. Анри Мишо близкий и далекий// Мишо А. Поэзия. Живопись…, с.3-20.
Великовский С. Между сумерками и канунами (Мишо. Шар. Френо. Гильвик)// Он же. Умозрение и словесность: Очерки французской культуры. Москва; Санкт-Петербург: Университетская книга, 1998, с.556-590.
Попова А. Анри Мишо — вечно в скверном настроении?// Мишо А. Портрет А….с.373-404.
Дюпен Ж. Созерцатель за работой (Анри Мишо)// Пространство другими словами…, с.257-268.

Окремою збіркою твори Мішо українською були видані видавництвом «Юніверс» в 2001 році.

Див. Анрі Мішо, Внутрішній простір, упорядник Олег Жупанський, вид. Юніверс, Київ, 2001.

Більшу частину цієї збірки переклав Олег Жупанський.

Твори Анрі Мішо також перекладав Михайло Москаленко.

Див. Анрі Мішо. Спів у лабіринті, переклад Михайла Москаленка / Світовид. Літературно-мистецький журнал. Число IV (33), жовтень-грудень, 1998. — с. 28-40.