Амурський лиман

Аму́рський лима́н (рос. Амурский лиман) — передгирлова область річки Амура. Є протокою між Азією і північною частиною острова Сахаліну. На півдні через вузьку протоку Невельського і Татарську протоку сполучає Японське море з Сахалінською затокою Охотського моря. Південна межа лиману — лінія, що з'єднує мис Южний на материку з мисом Тик на Сахаліні; північна межа проходить по лінії: острів Байдукова — мис Головачова (Тамлево) на Сахаліні. Довжина близько 185 км, найбільша ширина близько 40 км, глибини 3—4,5 м. З листопада по травень вкритий кригою. Припливи неправильні добові, їх величина понад 2 м.

• Західний берег сильно порізаний, гористий і майже повністю вкритий густим лісом. Висота прибережних гір збільшується з півдня на північ від 250 до 350 м. Бухти і затоки, що вдаються в берег, сильно мілинні і мають значення лише для місцевих рибацьких суден.
• Східний берег низовинний, піщаний, слабо порізаний. Єдина гора на ньому — гора Енгич висотою 544 м, розташована у глибині Сахаліна, за 31 км на схід від мису Уаз. На північ та на південь від гори Енгич за 14—18 км від берега тягнеться ланцюг невисоких гір.

Амурський лиман

Частина від	Татарська протока
Прибережні країни	Росія
Вливаються	Langryd
ідентифікатори і посилання
Амурський лиман Амурський лиман (Росія)

У південно-західній частині лиману є дві групи невеликих островів: острови Часті (6 островів, найбільший Піламіф) та острови Большой Чоме і Малий Чоме. Майже всі згадані острови високі, обривисті.

Література

• Амурский лиман // Краткая географическая энциклопедия : [в 5 т.] / гл. ред. А. А. Григорьев и др. — М. : Советская энциклопедия, 1960. — Т. 1 : Ааре — Дятьково. — С. 94. (рос.);
• Амурский лиман // Географический энциклопедический словарь. Географические названия / А. Ф. Трёшников. — Москва : Советская энциклопедия, 1989.(рос.). — С. 28 (рос.);
• И. С. Зонн, А. Г. Костяной. Амурский лиман // Охотское море. Энциклопедия. — Москва : «Международные отношения»^[ru], 2009. — С. 19. — ISBN 978-5-7133-1354-9.(рос.)