Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
| Александер Брюкнер | |
|---|---|
| Aleksander Brückner | |
 | |
| Народився | 29 січня 1856 Тернопіль/Бережани |
| Помер | 24 травня 1939 (83 роки) Берлін |
| Поховання | Берлін |
| Країна | → .svg){kind=small} Австро-Угорщина |
| Діяльність | лексикограф, мовознавець, історик літератури, професор, славіст, викладач університету |
| Alma mater | Львівський університет, Віденський університет |
| Галузь | славістика, історія культури |
| Заклад | Берлінський університет |
| Членство | Академія наук СРСР Петербурзька академія наук Академія знаньd Польське наукове товариство у Львові Російська академія наук Сербська академія наук і мистецтв Polish Ethnological Societyd |
| Батько | Брікнер Олександр Густавович[1] |
| Нагороди | |
| Автограф |  |
 Александер Брюкнер у Вікісховищі | |
Александер Брюкнер (пол. Aleksander Brückner; 29 січня 1856, Тернопіль, нині Тернопільська область — 24 травня 1939, Берлін) — польський філолог та історик культури, багаторічний професор Берлінського університету, член багатьох академій, в тому числі НТШ, Польської академії знань, Петербурзької Академії Наук.
Народився в Галичині 29 січня 1856 року в Тернополі,[2][3] (тоді Австро-Угорська імперія, нині Україна; за іншими даними, народився у Бережанах[джерело?]).
Початкову освіту здобув у Бережанах.[2] Навчався в Першій тернопільській гімназії,[4] у Львівському університеті (1872—1875,[3] вивчав філософію[джерело?]), Віденському університеті (1876, здобув докторський ступінь). 1876 року розпочав дослідження зі славістики в Ляйпціґу та Берліні під керування тодішнього завідувач кафедри славістики Берлінського університету Ватрослава Яґіча.
1878 — захистив у Відні ступінь доктора[2] габілітованого з філології і як приват-доцент почав працювати у Львові. 1881 — переїхав до Берліна, де в університеті одержав посаду доцента зі слов'янських мов і літератури, яку 1892 року підвищили до повної професорської. Пропрацював у Берлінському університеті 44 роки, був далеким від політики та цілком присвятив себе науці і спілкуванню з колегами-науковцями.
Був членом НТШ (1914),[3] у 1888 році став членом Польської академії знань, у 1889 — іноземним членом-кореспондентом Петербурзької Академії Наук.[2]
Після Першої світової війни відхилив запрошення перебратися до Варшави, Познані чи Вільна[5]. Також після виходу на пенсію він продовжив свої дослідження в Берліні.
Помер 24 травня 1939 року в Берліні. На його похоронах в 1939 році прощальне слово сказав Макс Фасмер, який прийняв очолювану раніше Брюкнером університетську кафедру славістики.
Поле наукової діяльності Брюкнера поряд з слов'янською філологією охоплює такі галузі, як літературознавство, історія культури, балтістика, фольклор, дохристиянські релігії та міфологія, археологія та ін. Список його публікації вміщує понад 1800 найменувань.
У своїх дослідженнях розглядав також питання української літератури й культури, проблеми польсько-українських літературних взаємин, творчість представників «української школи» в польській літературі.
У численних працях («Про етимологічну анархію», 1908; «Пісні польсько-руські», 1911) використовував український матеріал. Підтримував контакти з українськими вченими, зокрема з Іваном Франком, який написав кілька рецензій на праці Брюкнера. Але до української мови ставився з погордою, применшував її вплив на польську і перебільшував вплив останньої на українську.
«Брікнер розкриває нові горизонти і будить нові думки. Тому тим більше дивуємся, що Брікнер в розборі цього питання не умів зберегти повної обєктивности супроти української мови. Ми цього не можем собі инакше пояснити як якоюсь ідіосинкразією супроти всього українського. А щоб дати на це доказ, вкажемо тільки на його книжку Die Slawen und der Weltkrieg… Названий твір Брікнера має політичний зміст і служить пропаганді не тільки справедливої справи польського народа, але также і неоправданих його претенсій і забаганок… Одно тільки скажемо: Події революції та боротьба і бої за політичну самостійність українського народу дали і Полякам досить доказів на те, що поставлена Брікнером в цім його творі діяґноза і проґноза в українській справі була зовсім невірна»,
— писав український мовознавець Степан Смаль-Стоцький[6].
1903–1904 — опублікував огляди періодичних видань з етнографії та фольклору, де проаналізував також дослідження Івана Франка, Володимира Гнатюка, Володимира Шухевича, М. Дикарєва та інших.
В «Історії слов'янських літератур», що є першою частиною його (разом з Т. Лер-Сплавінським) книжки «Нарис з історії слов'янських літератур і літературних мов» (польською мовою, Львів, 1929), дав високу оцінку творчості Тараса Шевченка і його значення для України.
1930 року вулиця Валова у Тернополі була названа іменем Александера Брюкнера.[7]
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
