сторінка значень у проєкті Вікімедіа З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Аба́згія — пізньоантичне та пізньосередньовічне державне утворення абхазького племені абазгів. Відоме з I століття н.е.. Як централізована держава склалася за панування Леона I. 786 року на його базі абазгський князь Леон II проголосив Абхазьке царство. Існувала Абазгійська епархія.
| |||||||||||||||||||||||
Розміщувалось на території сучасної Абхазії по березі Чорного моря між річками Жвава-Квара (біля теперішнього Гагри) та Псирцха (біля нинішнього Нового Афона). На початку VI століття поглинуло сусіднє князівство Санігію.
Абасгія займала східний берег Чорного моря. На північ від Абасгії знаходилася Апсилія з фортецею Цебельда в Кодорській ущелині. У I ст. н. е. Римська імперія розділили території Геніохів[1][2] на 3 підвладні їй держави Абазгію, Санігію, Апсилію. Згідно Арріану, в II столітті Абасгія була державою-клієнтом Риму, і римський імператор призначав його правителів.
У IV столітті християнство вже було поширене в Абазгії, єпископ Пітіунта брав участь у першому Нікейському соборі. до VI століття Абасгія переміщається на північ (між річками Гуміста і Бзипь зі столицею в Анакопії) і тепер підпорядковувався Візантійській імперії. У 542 р. візантійська армія покинула Абазгію, а близько 548 р. Абазг Євфрат прибув до Абазгії як Візантійський посол, після чого християнство стало офіційною релігією в Абазгії[3]
Абазги під час ірано-візантійських воєн, що потримали Сасадинів, в надії звільниться від влади Візантії[4]. Таким чином, в 550 році Абазгія була залучена в повстання проти Візантії. Підсумком повстання став поділ Абазгії на дві частини — східну, правитель якої став Скепарн, і Західну, правитель якої став Опсит. Скепарн незабаром отримав підтримку сасанідського двору, а Опсит підготувався до оборони від візантійських військ під командуванням Вільганда і Іоанна вірменина. У наступному ж році візантійці силою відновили свою владу в Абазгії. За часів лазських воєн візантійці побудували фортеці Севастополіс і Пітіунт. Візантійська влада спиралася на систему фортець, лояльність місцевої знаті і церковну організацію.
У VII столітті Візантія поступилася Абазгам Землі Лазики. В кінці VIII століття, скориставшись внутрішніми потрясіннями в імперії, абазги за допомогою Хазарського каганату звільнилися від влади Візантії, з того часу влада перейшла від династії Аносидів до нової місцевої династії Леонідам[5][6] який в кінці VIII століття прийняли титул царя Абхазії. У спробах розширення території Леон II вирішив обрати своєю резиденцією місто Кутаїсі, який був територіально ближче Хазарському Кагануту, яка всіляко підтримувала політику абхазького царства
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
