Індик

Інди́к^[1] (Meleagris)^[2] — рід птахів родини фазанових (Phasianidae), єдиний рід своєї підродини Meleagridinae. Поширені в лісах Північної та Центральної Америки. Вони є одними з найбільших птахів в їх ареалах. Як і в багатьох куроподібних, самці більші й значно барвистіші, ніж самиці. Назва самки — інди́чка^[1].

? Індик
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Птахи (Aves) Ряд: Куроподібні (Galliformes) Родина: Фазанові (Phasianidae) Підродина: Індикові (Meleagridinae) Рід: Індик (Meleagris) Linnaeus, 1758
Види
Індик великий (M. gallopavo) Індик малий (M. ocellata)
Посилання
Вікісховище: Meleagris EOL: 45510618 ITIS: 176135 NCBI: 9102 Fossilworks: 39341

яйце Meleagris gallopavo — Тулузький музей

Назва

Українська назва «інди́к» запозичена через посередництво польської мови з новолатинської indicus; таке найменування зумовлено тим, що індик був завезений до Європи в XVI ст. з Америки, тодішній т. зв. Вест-Індії^[3].

Види

Рід складається з сучасних двох видів:

• Індик великий (M. gallopavo Linnaeus, 1758)
• Індик малий (M. ocellata Cuvier, 1820)

Також описано два викопних види з плейстоцену:

• Meleagris californica — Каліфорнія
• Meleagris crassipes — Нью-Мехіко^[4]

Морфологія та поведінка

Голова і передня частина шиї голі, бородавчасті (з м'ясистими лопатями, що нагадують бородавки, біля основи верхньої половинки дзьоба і на горлі).

Деяке пір'я передньої частини грудей щетинисте. Третє махове довше за всіх. Хвіст 18-перий, широкий і може підніматися.

Плесно довше за середній палець лапи, з коротким тупим наростом, подібним до остроги.

Живиться горіхами, жолудями, зернами, різноманітними плодами, а також комахами.

Гніздяться на землі. У квітні самиця відкладає від 10 до 15 або навіть 20 яєць і активно їх боронить.

Поширення

Дикі індики (Meleagris gallopavo) трапляються навіть у міській межі (Омаха, Небраска, США)

Звичайний індик розповсюджений в лісах Північної Америки, над берегами Міссурі й Міссісіпі, де відрізняється значною величиною (самці важать до 8 кг).

Індик малий мешкає в Центральній Америці.

Свійські індики (Meleagris gallopavo domesticus)

Свійський індик, що не виділяється в окрему таксономічну групу, походить з обох видів, що були одомашнені заради їхнього м'яса, яке до завезення курей вважалося за найкраще м'ясо птиці на території їхнього ареалу.

Плямистий індик (Meleagris ocellata)

Примітки

1. ІНДИ́К [Архівовано 25 лютого 2020 у Wayback Machine.] / інди́к (самка — інди́чка) — великий свійський птах родини фазанових // Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 262.
2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура надродового рівня птахів світу // Вісник Національного науково-природничого музею. — 2016. — Т. 14. — С. 73-85. / С. 76.
3. Етимологічний словник української мови : у 7 т. / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні  НАН України. — Т. 2:  Д—Копці [Архівовано 10 грудня 2020 у Wayback Machine.]. — К.: Наук. думка, 1985. — 572 с. — Інди́к — С. 302.
4. Tyrberg, T. (2008). The Late Pleistocene continental avian extinction—An evaluation of the fossil evidence. Oryctos, 7, 249—269.

Джерела

• Beçak M. L., Beçak W., Roberts F. L., Shoffner R. N., Volpe E. P. Chromosome Atlas: Fish, Amphibians, Reptiles and Birds. Vol. 1 / Ed. K. Benirschke and T. C. Hsu. — Berlin, New York: Springer-Verlag, 1971.(англ.)