Європа (фільм, 1991)

«Європа» (дан. Europa) — копродукційний драматичний фільм 1991 року, поставлений данський режисером Ларсом фон Трієром. Завершальна частина трилогії «Європа», куди також входять стрічки «Елемент злочину» (1984) та «Епідемія» (1987). Світова прем'єра відбулася 12 травня 1991 на 44-му Каннському міжнародному кінофестивалі, де фільм брав участь в основній конкурсній програмі, змагаючись за Золоту пальмову гілку, та отримав Приз журі фестивалю^[3] .

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Європа (значення).

Європа дан. Europa Оригінальний постер до фільму Жанр драма Режисер Ларс фон Трієр Продюсер Бо Крістенсен Петер Ольбек Єнсен Сценаристи Ларс фон Трієр Нільс Версель Оповідач Макс фон Сюдов У головних ролях Жан-Марк Барр Барбара Зукова Удо Кір Оператори Геннінг Бендтсен Едвард Клосинський Жан-Поль Мерісс Композитор Йоахім Гольбек Художник Andrzej Boreckid[1] Кінокомпанія • Det Danske Filminstitut • Svenska Filminstitutet • Eurimages • UGC Дистриб'ютор Nordisk Film Biografdistribution Тривалість 114 хв. Мова англійська, німецька Країна  Іспанія  Данія  Швеція  Франція  Німеччина  Швейцарія Рік 1991 Дата виходу : 12 травня 1991 (Канни) : 22 червня 1991 : 16 серпня 1991 Кошторис DKK 28 млн (USD $4 млн) Касові збори $1 млн[2] IMDb ID 0101829 Рейтинг MPAA: / IMDb: Попередній «Епідемія» (1987)  Європа у Вікісховищі Додаткові характеристики Формат плівки 35 мм (Kodak Pathé) Співвідношення 2,35 : 1 Колір чорно-білий / кольоровий (Pathécolor) Звук Dolby SR

Сюжет

1945 рік, Німеччина. Країна окупована військами союзників. Усе населення перебуває під ретельним наглядом. У цей неспокійний час в атмосфері, просоченій страхом і насильством, розгортаються основні події життя двох абсолютно різних, але дуже близьких одне одному людей.

Молодий американець з німецькими коренями Леопольд Кесслер (Жан-Марк Барр) приїжджає до Німеччини, де влаштовується на роботу провідником на залізничному експресі. Він закохується в німецьку дівчину Кет (Барбара Зукова), таємно пов'язану з підпільною нацистською організацією «Вервольф». Одного разу соратники Кет передають Леопольду вибухівку та вимагають, аби він підірвав потяг. Того ж вимагає від нього й Кет. Леопольд у нерішучості. Він намагається розповісти про бомбу американському офіцерові, але обставини перешкоджають цьому. У цей час начальство Леопольда намагається перевірити його професійну придатність. Він у відчаї закладає бомбу й настроює годинниковий механізм. Проте жалість до людей примушують Леопольда відключити вибухівку. Тим часом окупаційна влада розкриває осередок «Вервольфа». Леопольд бачить Кет у кайданках. Вона переконує його, що саме він вчинив помилку, оскільки в Німеччині немає невинних людей, оскільки в роки війни її громадяни або вбивали, або зраджували. Леопольд доведений до відчаю. Він заволодіває зброєю і задіює вибухівку, а згодом гине в затонулому вагоні.

У ролях

• Жан-Марк Барр	…	Леопольд Кесслер
• Барбара Зукова	…	Катарина Гартманн
• Удо Кір	…	Лоуренс Гартманн
• Ернст-Гуго Ярегорд	…	дядько Кесслер
• Ерік Морк	…	святий отець
• Йорген Реєнберг	…	Макс Гартманн
• Геннінг Єнсен	…	Зіггі
• Едді Константин	…	полковник Гарріс
• Бенні Поулсен	…	Стелмен
• Ларс фон Трієр	…	єврей

Знімальна група

• Автори сценарію — Ларс фон Трієр, Нільс Версель
• Режисер-постановник — Ларс фон Трієр
• Продюсери — Бо Крістенсен, Петер Ольбек Єнсен
• Виконавчі продюсери — Франсуа Дюпла, Патрік Годо, Жерар Міталь, Гуннар Обель
• Асоційований продюсер — Філіпп Бобер
• Оператори — Геннінг Бендтсен, Едвард Клосинський, Жан-Поль Мерісс
• Композитор — Йоахім Гольбек
• Монтаж — Ерве Шнайд
• Художник-постановник — Геннінг Бас, Анджей Борецький
• Художник з костюмів — Манон Расмуссен
• Звук — Пер Стрейт

Нагороди та номінації

Список нагород та номінацій[4]
Кінофестиваль/Кінопремія	Рік	Категорія	Номінант(и)	Результат	Дж
Каннський міжнародний кінофестиваль	1991	Золота пальмова гілка	Європа	Номінація
		Приз журі		Перемога
		Технічний Гран-прі		Перемога
		Приз за найкращий художній внесок	Ларс фон Трієр	Перемога
Гентський міжнародний кінофестиваль	1991	Гран-прі	Європа	Перемога
Каталонський міжнародний кінофестиваль у Сіджасі	1991	Найкращий фільм	Європа	Перемога
		Найкращий оператор	Геннінг Бендтсен, Едвард Клосинський, Жан-Поль Мерісс	Перемога
Стокгольмський міжнародний кінофестиваль	1991	Бронзовий кінь	Ларс фон Трієр	Перемога
Кінофестиваль Fantasporto	1992	Найкращий фільм	Європа	Перемога
		Найкращий режисер	Ларс фон Трієр	Перемога
Фестиваль «Роберт»	1992	Найкращий фільм	Європа	Перемога
		Найкращий оператор	Геннінг Бендтсен	Перемога
		Найкращий монтаж	Ерве Шнайд	Перемога
		Найкращий оригінальний музика до фільму	Йоахім Гольбек	Перемога
		Найкраще художнє оформлення	Геннінг Бас	Перемога
		Найкращий звук	Пер Стрейт	Перемога
		Найкращі спеціальні ефекти		Перемога
Премія «Боділ»	1992	Найкращий фільм	Європа	Перемога
Премія Європейської кіноакадемії	1992	Найкраща європейська акторка	Барбара Зукова	Номінація
		Найкращий європейський актор другого плану	Ернст-Гуго Ярегорд	Номінація
Нагороди 20/20	2012	Премія «Фелікс» за найкращий фільм іноземною мовою	Європа	Номінація
		Найкращий оператор	Геннінг Бендтсен, Едвард Клосинський, Жан-Поль Мерісс	Номінація
		Найкращі візуальні ефекти		Номінація

Примітки

1. ČSFD — 2001.

   d:Track:Q3561957
2. Zentropa (1992). Box Office Mojo. Internet Movie Database. Архів оригіналу за 17 грудня 2002. Процитовано 12 березня 2018.
3. Official Selection 1991: All the Selection. festival-cannes.fr. Архів оригіналу за 12 березня 2018.
4. Нагороди та номінації фільму Європа на сайті IMDb (англ.)

Посилання

• Європа на сайті IMDb (англ.) (станом на 12.03.2018)