Фараони 13-ї династії (до 1650): Себекхотеп VI, Неферхотепа, Хор І, Себекхотеп VII, Ментухотеп, Ментумсаф, Дедімос I, Дедімос II, Сенебмі, Неферхотепа III, Себекхотеп VIII, Мершепсеф-Іні, Ментувосер, Сенааіб , Венваветемсаф;
Фараони 14-ї династії (до 1650): Небджекара, Убенра, Ауібра, Херібра, Небсенра, Сехеперенра, Джедхерура, Санхібра, Нефертемра, Какемурра, Неферібра, Хепу, Небеннаті, Бєбнєв.
1648 (1674)— Завоювання гіксосами («іноземні правителі»— дав.-єгип.) Єгипту. Гіксоси використовували колісниці, які не були відомі єгиптянам.
1648–1540 (Близько 1700— близько 1570)— Панування гіксосів у Єгипті. Правління 14-ї, 15-ї (Аваріс) і 16-ї[1] (Середній Єгипет) династій гіксосів. ФараониХіан і Апопі. Поселення євреїв у Єгипті.
Бл. 1640–1552 до н.е. XVII династія з Фів (Таа I, Таа II, Камос) в союзі з крітянами[1] і нубійцями намагається протистояти гіксосській владі.
1648–1550— Правління 17-ї династії у Фівах. Контролює територію від Елефантини до Абідосу.
Близько 1700— Життя Авраама, легендарного засновника юдаїзму.
Близько 1700— Загибель палаців у Кноссі і Фесті (від землетрусу або вторгнення ворогів). Незабаром відновлений.
Близько 1680–1650— Правитель хетів Табарна (Лапарнас або Лабарна). Держава з центром у Хаттусі. Підпорядкування різних територій східній частині Малої Азії, аж до Середземного моря.
Близько 1650–1620— Цар хетів Хаттусилі, син Табарна. Походи у Сирію проти Халпи (Алеппо).