Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Toyota Corolla (яп. トヨタ・カローラ, укр. Тойота Королла) — автомобілі компактного класу, що виробляються корпорацією Toyota з 1966 року.
| Toyota Corolla | |
|---|---|
_IMG_4338.jpg) Toyota Corolla Hybrid (ZWE211HR).jpg) Toyota Corolla Hybrid (ZWE211L) | |
| Виробник | Toyota |
| Роки виробництва | з 1966 |
| Попередник(и) | Toyota Publica |
| Клас | Клас C |
| Стиль кузова | хетчбек ліфтбек седан універсал купе |
| Подібні | Citroën C4 Chevrolet Cruze Fiat Bravo/Fiat Tipo Ford Focus Honda Civic Hyundai Elantra Kia K3/Cerato/Forte Mazda 3 Mitsubishi Lancer Nissan Almera Nissan Versa Nissan Tiida Nissan Sentra Opel Astra Renault Mégane Renault Fluence Peugeot 308 Peugeot 408 SEAT León Skoda Octavia Subaru Impreza Volkswagen Jetta Volkswagen Golf |
У 2006 році назві Corolla виповнилося 40 років, протягом яких змінилося десять поколінь цих доступних і надійних автомобілів, а загальний обсяг випуску перевалив за 32 мільйонів. І ця рекордна цифра продажів, занесена до Книги рекордів Гіннесса, збільшується щорічно.[1]
Королла стала найуспішнішою моделлю Тойоти і займає 1-ше місце у списку найпродаваніших автомобілів світу.
Перша Toyota Corolla була представлена в Японії в жовтні 1966 року - це був маленький, довжиною всього 3845 мм, задньопривідний седан з двома дверима. Чотирициліндровий нижньовальний двигун об'ємом 1,1 л розвивав 60 к.с., коробка передач була чотириступінчастою, задня підвіска - ресорною, а передня - незалежною, з поперечною ресорою як пружнний елемент.
У травні 1967 року з'явилися модифікація з чотиридверним кузовом, а також тридверний універсал. Ще через рік у продаж надійшло купе Corolla Sprinter. Тоді ж почалися продажі в США.[1]
Toyota Corolla другого покоління з'явилася в 1970 році. Автомобіль трохи підріс, а потужність двигуна, незважаючи на збільшення до 1,2 л робочого об'єму, зменшилась до 55 к.с. Зате з'явився двоступінчастий «автомат» Toyoglide. Поперечна ресора в передній підвісці поступилася місцем пружинам, до колишнього набору кузовів додався п'ятидверний універсал.
В 1971 році з'явився двигун об'ємом 1,6 л, який розвивав 75 к.с. (У версії для американського ринку - 102 к.с). За замовленням, вперше на автомобілі такого класу, можна було встановити п'ятиступінчасту механічну коробку передач.[1]
Toyota Corolla третього покоління з'явилася в 1974 році. Кузова - седан (двоє або четверо дверей) і універсал (троє або п'ятеро дверей), а на американському ринку продавався ще і подовжений тридверний хетчбек, який носив назву Corolla Liftback. Основний двигун - 75-сильна «четвірка» об'ємом 1,6 л, хоча в деяких країнах продавалися модифікації з двигунами об'ємом 1,2 і 1,4 л. Розміри збільшилися незначно. На вибір пропонувалися чотирьох-і п'ятиступінчасті механічні коробки передач, а також двоступінчастий «автомат», пізніше замінений на сучасніший триступеневий.
Особливим успіхом третього покоління Corolla користувалася в США - там вибухнула паливна криза.[1]
_SE_sedan_01.jpg)
Кутаста Toyota Corolla четвертого покоління була представлена у квітні 1979 року. Колісна база збільшилася до 2400 мм, а задня підвіска стала пружинною, хоча на універсалах збереглися ресори. Двигун, тепер вже об'ємом 1,8 л, розвивав 75 к.с.
З 1982 року за доплату пропонувалися чотириступінчастий «автомат» і гідропідсилювач керма, вперше для малолітражок.
В 1983 рік на Короллах з'явився новий верхньоклапанний двигун об'ємом 1,6 л (90 к.с.).[1]
_station_wagon_01.jpg)
_station_wagon_02.jpg)
У травні 1983 року була представлене п'яте покоління Toyota Corolla, автомобіль став передньопривідний з незалежною задньою підвіскою. Спочатку з'явилися чотиридверний седан і п'ятидверний хетчбек з довгим заднім звісом і колісною базою 2430 мм.
В жовтні 1984 року до них додалися «короткі» хетчбеки Corolla Compact з трьома або п'ятьма дверима. На вибір пропонувалися карбюраторні двигуни об'ємом 1,3 (69 або 75 к.с.) і 1,6 л (90 к.с.), а п'ятиступінчаста коробка передач стала стандартною.
У 1984 році у продажу з'явилася перша Corolla з дизельним двигуном (1,8 л, 58 к.с.). Паралельно випускалося тридверне купе Corolla GT AE86, побудоване на старій задньопривідною платформі (на нього встановлювався 16-клапанний двигун об'ємом 1,6 л потужністю 121 к.с.).[1]
_CSX_sedan_02.jpg)
_front.jpg)
Toyota Corolla шостого покоління з'явилася в Японії в травні 1987 року, але в Європі продажі почалися лише через рік. Платформа практично не змінилася, зате автомобіль став на 20 мм ширшим, а у виробничу програму повернувся універсал.
У жовтні 1987 року почалося виробництво седанів з постійним повним приводом
В 1988 році з'явився повнопривідний універсал з оригінальним кузовом, що продавався в Європі як Toyota Corolla Tercel.
Починаючи з 1990 року двигуни об'ємом 1,6 л стали оснащуватися системою впорскування палива і каталітичним нейтралізатором вихлопних газів. Була й «гаряча» тридверка Corolla GTi, на яку встановлювався двигун того ж об'єму, але форсований спочатку до 115, а потім і до 125 к.с.[1]
_CSi_Limited_5-door_hatchback_(2009-09-17)_01.jpg)
Бензинові
Дизельні
_SEL_Sedan_04.jpg)
У червні 1991 року дебютувала Corolla сьомого покоління (індекс E100). Європейці побачили машину роком пізніше, коли з'явилися хетчбеки Compact. Вона ознаменувала початок випуску цієї моделі на заводах в Англії і Туреччині.
У деяких країнах продовжували поставлятися автомобілі з карбюраторними двигунами об'ємом 1,3 л 2E, хоча для Європи пропонувалися тільки двигуни з впорскуванням (1,3 л 4E-FE і 1,6 л 4A-FE), а також дволітровий атмосферний дизель. За доплату на Короллу встановлювали водійську подушку безпеки і АБС, а в 1995 році, після легкого рестайлінгу, це увійшло в список стандартного оснащення.[1]
Toyota Corolla E100 не пропонувала жодних нових рішень ні в дизайні, ні в оснащенні. Головний акцент був зроблений на споживчі якості: висока плавність ходу, хороша керованість, комфорт. У порівнянні з Corolla E90 сімейством, салон Corolla E100 став трохи більшим і зручнішим. Практично всі моделі оснащувалися гідропідсилювачем керма, кондиціонером, електропакетом (за винятком найпростіших версій DX). У більш дорогих комплектаціях пропонувалися литі диски, задній спойлер, люк, постійний повний привід. Для внутрішнього японського ринку пропонувалася модель Toyota Sprinter, що мала ряд незначних відмінностей від Corolla E100.
Момент розробки і початку виробництва Corolla E100 припав на розквіт японської автомобільної промисловості, в результаті чого вийшов один з найнадійніших автомобілів у своєму класі. У 1995 році модель очолила рейтинг надійності ADAC (німецька автомобільна асоціація) в класі компактних сімейних автомобілів: показник поломок для 4-річних машин склав всього 5,3 на 1000 автомобілів і 10,1 для 6-річних. Для порівняння, показники тих же років для Volkswagen Golf - 12 і 21,8 відповідно.
Бензинові
Дизельні
| Toyota Corolla E11 | |
|---|---|
 Toyota Corolla Compact E110 хетчбек (1997-1999) | |
| Виробник | Toyota |
| Роки виробництва | 1995-2002 |
| Клас | Клас C |
| Стиль кузова | хетчбек седан ліфтбек універсал |
| Колісна база | 2465 мм |
| Довжина | 4120 мм (хетчбек) 4270 мм (ліфтбек) 4315 мм (седан) 4340 мм (універсал) |
| Ширина | 1690 мм |
| Висота | 1380 мм (хетчбек/ліфтбек/седан) 1445 мм (універсал) |
| Маса | 1095–1240 кг |
.jpg)
_Ascent_sedan_01.jpg)
_Ultima_sedan_01.jpg)
В 1995 році дебютувало восьме покоління Toyota Corolla (індекс E110). Автомобіль не пропонував ніяких видатних технічних рішень. Модель була побудована на платформі попередньої Corolla E100, а більшу частину агрегатів становили майже ті ж двигуни і коробки передач, хоча дещо модернізовані модернізовані, які використовувалися ще в серії Е90. За рівнем оснащення особливих нововведень також не було.
Причиною тому була тривала рецесія японського ринку, коли в компанії Toyota змушені були максимально скорочувати витрати і використовувати вже існуючі технічні рішення. В цьому виявився і свій величезний плюс - консервативно налаштовані покупці вже знали, що їм пропонується по суті випробуваний часом, дуже надійний і практичний автомобіль. Не дивно, що Corolla E110 стала світовим хітом продажів. За назвою і опціями багато комплектацій майже повністю збігалися з тими, що пропонувалися для Королли E100. В дорогих комплектаціях можна було отримати на алюмінієві диски, електропакет, іммобілайзер, дві подушки безпеки, обробку салону «під дерево». Ряд невеликих змін в салоні сприяв більшій зручності: водійське сидіння з хорошою бічною підтримкою, більш інформативна панель приладів тощо.
Вперше для різних ринків пропонувалися оригінальні рішення по дизайну кузова, особливо його передньої і задньої частини. Однак на внутрішньому ринку автомобіль мав дещо консервативний вигляд, що перегукується з попереднім поколінням. В Японії на седан Toyota Corolla ставилися чотири різних двигуни. Це бензинові 1,3 л 4E-FE, 1,5 л 5A-FE, 1,6 л 4A-FE і дизельний 2,0 л 2C-III. На версію 1.6 GT ставився двадцатиклапанний двигун 4A-GE потужністю 165 к.с., правда, тільки в комплектації з автоматичною коробкою передач. Пропонувалася або 5-ступінчаста механічна коробка, або 3 або 4-ступінчаста АКПП. Особлива увага приділяється екологічності: зменшився витрата палива і кількість шкідливих викидів.
Схема підвіски залишилася колишньою - стійки McPherson спереду і напівзалежна підвіска з амортизаційними стійками ззаду. Поведінка автомобіля на дорозі теж практично не змінилося: він демонструє цілком прийнятну стійкість і надійну керованість. Динаміка когось може і розчарувати, але не варто забувати, що це класичний компактний сімейний седан. На внутрішньому ринку деякі моделі з бензиновим двигуном 4A-FE і дизелем 2C-III оснащувалися повним приводом (4WD FULLTIME).
За показниками пасивної безпеки автомобіль демонструє непогану підготовку і оснащений салоном підвищеної міцності з двома подушками безпеки, преднатяжителями ременів. Хороші результати підтверджені краш-тестом за методикою компанії NASVA (Японія) в 1995 році. А за результатами випробувань компанії EuroNCAP, яка встановлювала складніші вимоги, що пред'являються до нових автомобілів починаючи з жовтня 1998 року, Corolla показала задовільний результат, отримавши три зірки за безпеку, лише трохи не досягнувши чотирьох зірок.
Європейська модифікація дебютувала в 1997 році, від американської і японської модифікацій її відрізняли круглі чотири передні фари і змінена передня частина. Її збирали на заводах Toyota у Великій Британії та Туреччині.
У 1999 році Corolla для європейського ринку піддалася рестайлінгу, у бензинових двигунів з'явилася система регулювання фаз газорозподілу (VVT-i). Ззовні автомобіль можна відрізнити по нових більш овальних фарах і решітці радіатора.[1]
_BZ-R_coupe_01.jpg)
Бензинові:
Дизельні:
| Toyota Corolla WRC | |
|---|---|
 Toyota Corolla WRC | |
| Виробник | Toyota |
| Стиль кузова | хетчбек |
| Двигун(и) | 3S-GTE 1998 см³ (Turbo), 300 к.с. / 221 кВт при 5.500 об/хв, 520 Нм при 3250 об/хв |
| Колісна база | 2465 мм |
| Довжина | 4100 мм |
| Ширина | 1770 мм |
| Висота | 1365 мм |
| Передня колія | 1564 мм |
| Задня колія | 1556 мм |
| Маса | 1300 кг |
| Місткість бака | 50 л |
Toyota Corolla WRC (World Rally Car(англ.)) є спеціальною моделлю підготовленою для ралі на основі європейського 3-дверного хетчбека Toyota Corolla E110, яка комплектувалась двигуном 3S-GTE потужністю 300 к.с. і системою 4WD від Toyota Celica GT-Four.
Модель була представлена в липні 1997 року, і дебютувала у Ралі Фінляндії 1997. За кермом автомобіля виступали Дідьє Оріоль (Чемпіон світу з ралі 1994 року), і Маркус Гронхольм.
У сезоні WRC 1998 року до команди Toyota Team Europe приєднався дворазовий чемпіон світу з ралі Карлос Сайнс, який виграв в 1998 році Ралі Монте-Карло. Це була перша перемога Corolla WRC. Дідьє Оріоль виграв в 1999 році ралі Китаю, і "Тойота" виграла в 1999 році кубок конструкторів.
В 2000 році в Японії дебютувала Toyota Corolla дев'ятого покоління (E120) в кузові седан. Абсолютно новий автомобіль, побудований на укороченій платформі моделі Toyota Vista 5 для японського ринку.
В Європі автомобіль дебютував в 2001 році. Трьох-і п'ятидверний хетчбеки отримали максимально уніфіковані кузова, а їх виробництво було налагоджено в Англії. Седани та універсали вироблялися в Туреччині і відрізнялися трохи іншим оформленням передка - аналогічному японській версії.
В 2002 році в США представили модель в кузові седан для місцевого ринку зі зміненою в порівнянні з європейськими моделями передньою частиною.
У базовий список оснащення нової моделі входять кондиціонер, електропривід бічних дзеркал, вертикальна регулювання керма, електричні склопідйомники, ABS і дві подушки безпеки. Рестайлінг 2002 року внесла невеликі зміни в дизайн і інтер'єр. З цього ж часу на внутрішньому ринку навіть найпростіші модифікації на "механіці" і з базовим 1,3-літровим двигуном передбачали випуск лімітованих версій, за рівнем оснащення наближених до топовим комплектації, і оснащувалися електроприводом і електропідігрівом водійського сидіння, CD-плеєр, навігаційної системою, кольоровим багатофункціональним дисплеєм і т.д. Для всіх комплектацій було передбачено два типи трансмісії: 5-ступінчаста механіка (за винятком 1,8) і 4-ступінчастий автомат.
Як і попередні покоління, автомобіль пропонувався з досить широкою гамою двигунів. Це мотори нового покоління: три бензинових (4DOHC) - 2NZ-FE (88 к.с.), 1NZ-FE (110 к.с.), 1ZZ-FE (136 к.с.) з об'ємом відповідно 1,3 л, 1,5 л і 1,8 л; а також атмосферний 2,2-літровий дизель 3C-E потужністю 79 к.с. Для європейського ринку пропонувалися інші двигуни, в тому числі дизельні двигуни сімейства D-4D, що отримали систему common-rail і турбонадув. Головна відмінність бензинових моторів від силових агрегатів попереднього покоління - більш надійний ланцюговий привід газорозподільного механізму. Значну увагу було приділено економічності, екологічності моторів, перспективам їх подальшої модернізації, покращилися тягові характеристики на низах і крутний момент, знизилася маса двигунів, завдяки чому зросла питома потужність. Однак є й недоліки: мала ремонтопридатність, підвищені вимоги до якості масла і палива.
Заслуговує приємних слів підвіска Toyota Corolla E120, яка, як і раніше, забезпечує оптимальне поєднання керованості і комфорту. При цьому вона демонструє дивовижну життєстійкість навіть в умовах поганих доріг; в плюси можна занести простоту обслуговування і доступність запчастин. У поєднанні з повним приводом (1,5 л і 1,8 л з АКПП), автомобіль дозволить водієві відчувати себе більш впевнено в несприятливих погодних умовах. Можна відзначити характерну для «Тойоти» м'якість гальмівної системи, яка робить гальмування зрозумілим і безпечним. У порівнянні з попереднім поколінням практично незмінним залишився радіус розвороту, параметр настільки важливий в міських умовах.
У плані безпеки Toyota Corolla серії E120 пропонує стандартний набір: подушки безпеки для водія і переднього пасажира (в максимальних комплектаціях з 2002 року - бічні подушки і шторки безпеки), преднатяжители передніх ременів безпеки, обмежувачі навантажень, інерційні замки і кріплення ISOFIX. Дане покоління, представлене різними типами кузовів, неодноразово відчувалося в серії краш-тестів компаній NASVA (Японія) і EuroNCAP. Отримані результати випробувань суворо укладаються в діапазон між 4-ю та 5-ю зірками. Єдиний зазначений недолік, багато в чому обумовлений дизайном передньої частини, - недостатня безпека при наїзді на пішоходів.
На вершину гами для ринку європи встала модифікація Corolla T-Sport з 192-сильним двигуном об'ємом 1,8 л, оснащеним системою зміни ходу клапанів (VVTL-i).[1]
_01.jpg)
| Бензинові | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Модель | Тип двигуна | Об'єм | Циліндри | Потужність | Роки виробництва |
| 1.4 VVT-i | (4ZZ-FE) | 1398 см³ | 4 | 71 kW (97 к.с.) | 11.2001–02.2007 |
| 1.6 VVT-i | (3ZZ-FE) | 1598 см³ | 4 | 81 kW (110 к.с.) | 11.2001–02.2007 |
| 1.8 TS (VVTL-i) | (2ZZ-GE) | 1796 см³ | 4 | 141 kW (192 к.с.) | 04.2002–07.2005 |
| 1.8 TS VVTL-i (Kompressor) | (2ZZ-GE) | 1796 см³ | 4 | 165 kW (224 к.с.) | 08.2005–12.2006 |
| Дизельні | |||||
| 1.4 D-4D | (1ND-TV) | 1364 см³ | 4 | 66 kW (90 к.с.) | 07.2004–02.2007 |
| 2.0 D-4D | (1CD-FTV) | 1995 см³ | 4 | 66 kW (90 к.с.) | 11.2001–06.2004 |
| 2.0 D-4D | (1CD-FTV) | 1995 см³ | 4 | 81 kW (110 к.с.) | 11.2001–04.2003 |
| 2.0 D-4D | (1CD-FTV) | 1995 см³ | 4 | 85 kW (116 к.с.) | 05.2003–02.2007 |
_Ascent_sedan_01.jpg)
_Ultima_sedan_03.jpg)
Дебют Королли десятого покоління відбувся в Японії 10 жовтня 2006 року. На внутрішньому ринку новинка була представлена з двома типами кузовів (седан Corolla Axio і універсал Corolla Fielder), дизайн яких помітно відрізняється від «всесвітньої» версії. Універсал виробляють виключно для японців.[1]
Європейський дебют десятого покоління Toyota Corolla відбувся в 2007 році. При цьому відбулося брендовий поділ сімейства: оригінальна назва залишилося за седаном, а для хетчбека придумано власне ім'я - Toyota Auris. У порівнянні з попереднім поколінням «ювілейна» Corolla стала більш солідною і стильною, а завдяки деяким деталям, візуально наближає модель до більш дорогим седанам, автомобіль навіть здається більшим, ніж насправді.
Схема підвіски залишилася такою ж, як у минулої Королли, - стійки McPherson спереду і напівзалежна балка ззаду.
У список стандартного устаткування базової комплектації «Комфорт» входять кондиціонер, передні електросклопідйомники, омивачі фар в передньому бампері, підігрів передніх сидінь, зовнішні дзеркала з підігрівом і електроприводом, центральний замок, іммобілайзер і CD-магнітола з можливістю читання mp3-файлів. На сходинку вище - комплектація "Елеганс". У цій версії до вищепереліченого можна додати склопідйомники задніх дверей, автоматичний клімат-контроль, додаткові два динаміка магнітоли, шкіряне кермове колесо, оснащене клавішами управління аудіосистемою і передні протитуманні фари. Найбагатша комплектація «Престиж» хоч і не перетворює Corolla в преміум-клас, але все ж доводить оснащення до дуже високого рівня: тут є датчик світла, датчик дощу, електрохромноє дзеркало заднього виду, круїз-контроль, кнопка пуску двигуна, литі колісні диски.
Для машин доступні два двигуни: базовий об'ємом 1,33 літра і потужністю 101 к.с., а також 1,6-літровий 124-сильний силовий агрегат, який може працювати як з 6-ступінчастою механічною, так і з автоматичною коробкою передач. Окремі версії Toyota Corolla оснащувалися мультимодальной трансмісією (ММТ) - або, простіше кажучи, «роботизованою» КПП. На відміну від звичайної механічної коробки, вибір передач і робота зчеплення відбувається автоматично. Однак часті претензії до поведінки «робота» змусили відмовитися від нього на користь більш звичною і надійною 4-ступінчастою АКПП. Слід відзначити непогану економічність Toyota Corolla. Наприклад, з двигуном 1,3 і на "механіці" витрата по місту становить 5,8 літра на «сотню», за містом - 4,9. З мотором 1,6 і теж на "механіці" - 6,9 і 5,8 літрів відповідно. Навіть з автоматичною коробкою передач цей показник становить прийнятні 7,2 і 6 літрів на 100 км.
У 2010 році всесвітню версію Toyota Corolla модернізували, змінивши бампери, решітку радіатора, фари і силові агрегати.
Технічні характеристики
| Модель | Код двигуна | Циліндри/Клапани | Об'єм | Потужність | Крутний момент | Vмакс | |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Бензинові | |||||||
| 1.33 Dual VVT-i | 1NR-FE | Р4/16 | 1329 см³ | 101 к.с. (73 кВт) при 6000 об/хв | 132 Нм при 4000 об/хв | 180 км/год | |
| 1.6 Dual VVT-i | 1ZR-FE | Р4/16 | 1598 см³ | 124 к.с. (91 кВт) при 6000 об/хв | 157 Нм при 5200 об/хв | 190 км/год (МТ) 183 км/год (АТ) | |
_Ascent_sedan_(2011-04-28)_01.jpg)
_Ascent_sedan_(2011-04-28)_02.jpg)
_SX_sedan_(2018-09-17)_02.jpg)
_Ascent_sedan_(2018-11-02)_01.jpg)
_Ascent_sedan_(2018-11-02)_02.jpg)
.jpg)
На початку червня 2013 року дебютувала Toyota Corolla для ринку Європи. Автомобіль збудовано на платформі Toyota New MC. Лінійку двигунів представлять бензинові двигуни об'ємом 1,3 л 2NZ-FE (99 к.с.), 1,6 л 1ZR-FE (132 к.с. та 122 к.с.), 1,8 л 2ZR-FAE (140 к.с.) а також 90-сильний 1,4 л дизельний двигун 1ND-TV D-4D. Коробок передач три - 6 ст. МКПП, варіатор Multidrive S, а також 6-ти ступенева роботизована трансмісія - Multi Mode Transmission, яка пропонується виключно для дизельного двигуна.
Нова Королла трохи більша ніж початкова модель, і має просторе заднє сидіння з великим запасом місця для ніг. Не дивлячись на стрибок в розмірі, Corolla залишається досить компактним для маневреності та зручним для паркування.
Серце автомобіля Королла - 4-циліндровий двигун 1.8 л з новим варіатором (CVT), який замінив застарілу 4-ступінчасту трансмісію у всіх версіях на базі комплектації L. Ця комбінація забезпечує відмінний середній показник витрати палива 7.35 л/100 км і розтягує паливо по автомагістралі до 5.47 л/100 км. Експлуатаційні якості, проте, залишалися на рівні.
Хоча CVT має тенденцію стримувати оберти двигуна від різкого прискорення, двигун і трансмісія працюють у відносній гармонії. Комплектація Eco експлуатує двигун потужністю 140 к.с., 1.8 л.
Керування автомобілем Toyota Corolla стало більш реактивним і дуже безпечним, але не досить поліпшеним, щоб відповідати найкращим представникам свого класу. Разом зі спортивною підвіскою, передова комплектація S трохи приємніша в управлінні, без істотних відхилень в параметрах комфортності під час руху.
В 2016 році модель оновили. Модернізація седана Corolla одинадцятого покоління торкнулася дизайну кузова, оформлення інтер'єру та списку оснащення. Зовнішні зміни мінімальні - вони, як правило, торкнулися передню частину автомобіля, де в око впадають вузькі фари і вузька ж лінія решітки радіатора. Королла стала першою в сегменті моделлю, яку можна замовити з повністю світлодіодним оптикою, що передбачено для «топових» виконань. У задній частині машини з'явилися змінені ліхтарі. У салоні автомобіля виділяється інше оформлення блоку управління кліматом і мультимедійною системою з новим 7-дюймовим дисплеєм, доопрацьоване кермове колесо, а також круглі бічні дефлектори. Крім того, в обробці інтер'єру тепер використані більш дорогі матеріали, а селектор коробки передач обтягнутий шкірою.
.jpg)
,_rear_right.jpg)
В січні 2013 року на Північноамериканському автосалоні представлено концепт-кар Corolla Furia. На початку червня 2013 року дебютувала нова Toyota Corolla для ринку Пн. Америки, що була дуже подібни на концепт-кар. Моторна гамма буде представлена двома бензиновими двигунами об'ємом 1,8 л. Перший 2ZR-FE видає 132 к.с. (173 Нм), другий 2ZR-FAE - 140 к.с. (170 Нм). На вибір покупцям запропонують три трансмісії - чотирьохдіапазонну АКПП для базової версії L, шестиступінчасту МКПП і новий варіатор CVTi-S, здатний імітувати роботу АКПП.
В 2016 році модель оновили, змінивши зовнішній вигляд.
1.8 л 2ZR-FE Р4 132 к.с. (173 Нм) 1.8 л 2ZR-FAE Р4 140 к.с. (170 Нм)
_1.5G_AeroTourer.JPG)
Дебют Королли одинадцятого покоління відбувся в Японії 11 травня 2012 року. На внутрішньому ринку новинка була представлена з двома типами кузовів (седан Corolla Axio і універсал Corolla Fielder).[2] Японський автомобіль (індекс E160), незважаючи на назву, був зовсім іншим: на платформі Toyota B, коротшим від міжнародної версії на 220 мм і з меншою на 100 мм колісною базою.
_Ascent_Sport_hatchback_(2018-11-02)_01.jpg)
_Ascent_Sport_hatchback_(2018-11-02)_02.jpg)
_IMG_2662.jpg)
_front_4.29.19.jpg)
12-те покоління Corolla в кузові хетчбек на Нью-Йоркському міжнародному автосалоні в березні 2018 року, офіційні дані з'явилися 22 березня 2018 року. В Європі автівка до 2019 року продавалася під назвою Toyota Auris третього покоління. В Японії автомобіль називається Toyota Corolla Sport.
На автосалоні в Парижі в вересні 2018 року дебютував універсал під назвою Toyota Corolla Touring Sports.
16 листопада 2018 року світова прем'єра «всесвітнього» седана Corolla відбулася на автосалоні в Гуанчжоу - відповідно, в китайській специфікації, а також подібну модель Toyota Levin. Але паралельно компанія показала в мережі варіанти для Північної Америки і для Європи.
Автомобілі збудовано на модульній платформі TNGA GA-C (підвіски: McPherson спереду і нова багаторичажка ззаду, яка прийшла на зміну напівзалежній балці). Автомобілі отримали більш низький центр тяжіння, більш жорсткий кузов, менше шумів, краще керованість.
Toyota оновила Corolla у 2021 році. Всі комплектації отримали стандартний Android Auto. Виробник представив спеціальну версію автомобіля Apex Edition, яка відрізняється від решти спортивною підвіскою.
9 липня 2020 року в Таїланді Toyota представила 4,46-метровий позашляховик Toyota Corolla Cross на базі Corolla E210. Він розташований між Toyota C-HR і Toyota RAV4.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
_SX_sedan_(2018-09-17)_01.jpg)
