Зерноїд[4] (Sporophila) — рід горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae). Представники цього роду мешкають в Неотропіках[5].
Більше інформації ?Зерноїд, Біологічна класифікація ...
| Зерноїд |
|
|
| Біологічна класифікація |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Види |
|
|
| Синоніми |
Spermophila Swainson, 1827
Callyrhynchus Lesson, 1842
Oryzoborus Cabanis, 1851[2]
Neorhynchus P.L. Sclater, 1869
Dolospingus Elliot, 1871[3]
Drepanorhynchus Dubois, 1894 |
Посилання |
|
|
|
Закрити
Зерноїди — дрібні птахи, середня довжина яких становить 8,5-16,5 см, а вага 6,3-29 г. Вони мають короткі, конічної форми дзьоби, пристосовані до живлення насінням. Більшості видів зерноїдів притаманний яскраво виражений статевий диморфізм, однак самці деяких видів мають забарвлення, подібне до забарвлення самиць[6]. Самиці і молоді птахи, що належать до різних видів зерноїдів, мають дуже схоже забарвлення, через що буває дуже складно відрізнити один вид від іншого. Самиці деяких видів зерноїдів здатні сприймати ультрафіолетове випромінювання, що, імовірно, допомагає їм в ідентифікації інших птахів[7].
Рід Spermophila був введений англійським натуралістом Вільямом Джоном Свенсоном у 1827 році[8]. Пізніше, у 1841 році, Джордж Роберт Грей визначив бразильського зерноїда як типовий вид[9]. Оскільки назва роду Spermophila виявилася зайнятою (у 1925 році Джон Річардсон ввів її як назву роду ссавців[10]), німецький орнітолог Жан Луї Кабаніс у 1844 році замінив її на Sporophila[11][12].
Представників роду Sporophila раніше відносили до родини вівсянкових (Emberizidae), однак за результатами низки молекулярно-філогенетичних досліджень вони, разом з бгатьма іншими видами, були переведені до родини саякових (Thraupidae)[13].
За результатами молекулярно-філогенетичних досліджень до роду Зерноїд (Sporophila) було переведено шість видів, яких раніше відносили до роду Рисоїд (Oryzoborus), а також білошию вівсянку, яка була єдиним представником монотипового роду Dolospingus[14][15]. Рід Sporophila є єдиним представником підродини зерноїдних (Sporophilinae)[16].
Виділяють сорок один вид:[17]
Вид Sporophila iberaensis був описаний у 2016 році, однак ще не отримав загального визнання.
Наукова назва роду Sporophila походить від сполучення слів дав.-гр. σπορος — зерно і φιλος — любитель.[25]
J. Rising, A. Jaramillo, J.L. Copete, S. Madge & P. Ryan (2011). Handbook of the Birds of the World: Family Emberizidae (Buntings and New World Sparrows). 16 Tanagers to New World Blackbirds. Barcelona: Lynx Edicions. ISBN 978-84-96553-78-1. Areta, J. I. (2009). Paedomorphosis in Sporophila seedeaters. Bull. B.O.C. 2009 129(2): 98-103.
Benites, P., Eaton, M. D., Lijtmaer, D. A., Lougheed, S. C. & Tubaro, P. L. (2010). Analysis from avian visual perspective reveals plumage colour differences among females of capuchino seedeaters (Sporophila). J. Avian Biology. 41: 597–602.
Paynter, Raymond A. Jr, ред. (1970). Check-list of Birds of the World. Т. 13. Cambridge, Massachusetts: Museum of Comparative Zoology. с. 133. Архів оригіналу за 19 лютого 2022. Процитовано 19 лютого 2022. Burns, K.J.; Shultz, A.J.; Title, P.O.; Mason, N.A.; Barker, F.K.; Klicka, J.; Lanyon, S.M.; Lovette, I.J. (2014). Phylogenetics and diversification of tanagers (Passeriformes: Thraupidae), the largest radiation of Neotropical songbirds. Molecular Phylogenetics and Evolution. 75: 41—77. doi:10.1016/j.ympev.2014.02.006. N.A. Mason, A. Olvera-Vital, I.J. Lovette & A.G. Navarro-Sigüenza (2018). Hidden endemism, deep polyphyly, and repeated dispersal across the Isthmus of Tehuantepec: Diversification of the White-collared Seedeater complex (Thraupidae: Sporophila torqueola). Ecology and Evolution. № 8(3). с. 1867—1881. doi:10.1002/ece3.3799. M. Repenning & C.S. Fontana (2013). A new species of gray seedeater (Emberizidae: Sporophila) from upland grasslands of southern Brazil. The Auk. № 130(4). с. 791—803. doi:10.1525/auk.2013.12167. É. Machado & L.F. Silveira (2010). Geographical and seasonal distribution of the Seedeaters Sporophila bouvreuil and Sporophila pileata (Aves: Emberizidae). Papéis Avulsos de Zoologia. № 50(32). с. 517—533. doi:10.1590/S0031-10492010003200001.
- Lijtmaer, D. A., N. M. Sharpe, P. L. Tubaro & S. C. Lougheed. 2004. Molecular phylogenetics and diversification of the genus Sporophila (Aves: Passeriformes). Mol. Philo. Evol. 33:562-579.
- Robbins, M. B., M. J. Braun, C. J. Huddleston, D. W. Finch, & C. M. Milensky (2005). First Guyana records, natural history, and systematics of the White-winged Seedeater (Dolospingus fringilloides). Ibis 147:334-341.
- de Schauensee, Rodolphe Meyer (1952). A review of the genus Sporophila. Proceedings of the Academy of Natural Sciences of Philadelphia. 104: 175—181. JSTOR 4064459.
.jpg)
