Зерноїд білогорлий

Зерноїд білогорлий^[2] (Sporophila albogularis) — вид горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae)^[3]. Ендемік Бразилії.

? Зерноїд білогорлий
Самець білогорлого зерноїда Самиця білогорлого зерноїда
Охоронний статус
Найменший ризик  (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Птахи (Aves) Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes) Родина: Саякові (Thraupidae) Рід: Зерноїд (Sporophila) Вид: Зерноїд білогорлий
Біноміальна назва
Sporophila albogularis (Spix, 1825)
Ареал виду
Синоніми
Loxia albogularis
Посилання
Вікісховище: Sporophila albogularis Віківиди: Sporophila albogularis EOL: 915996 ITIS: 563072 МСОП: 22723454 NCBI: 1226212

Опис

Довжина птаха становить 11 см, вага 9,7 г. Виду притаманний статевий диморфізм. У самців обличчя і щоки чорні, потилиця чорнувата, верхня частина тіла чорнувато-сіра. Горло білувате, на шиї дві смуги: біла ближче до голови і чорна ближче до грудей. Крила сірувато-чорні з невеликими білими «дзеркальцями». Груди й живіт білуваті. Райдужки чорні, повіки білі, під очима біла плямки. Лапи сірувато-чорні, дзьоб оранжево-жовтий. Самиці мають переважно рудувато-коричневе забарвлення, нижня частина тіла в них світліша, крила темно-коричневі, махові пера світлі. Живіт білуватий, лапи і дзьоб темні. Райдужки чорні, повіки сірі або сіро-коричневі.

Поширення і екологія

Білогорлі зерноїди мешкають на північному сході Бразилії, від Піауї на схід до Ріу-Гранді-ду-Норті та на південь до Мінас-Жерайсу і Баїї. Вони живуть в сухих чагарникавих заростях каатинги та в сухих тропічних лісах. Зустрічаються на висоті від 500 до 1200 м над рівнем моря. Приєднуються до змішаних зграй птахів. Гніздо робиться з корінців і павутиння, розміщується в чагарниках поблизу землі. У кладці 2—3 яйця, інкубаційний період триває 13 днів. За сезон може вилупитися до 4 виводків.

Примітки

1. BirdLife International (2016). Sporophila albogularis. Архів оригіналу за 16 липня 2021. Процитовано 24 лютого 2022.
2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 29 квітня 2014. Процитовано 24 лютого 2022.