Шеріл Сьюзен Кроу (англ. Sheryl Suzanne Crow; 11 лютого 1962, Кеннетт, штат Міссурі) — американська музикантка, піснярка, продюсерка, акторка та політична активістка. Авторка пісень, дев'ятиразова володарка премії "Греммі".
| Шерил Кроу | |
|---|---|
| Sheryl Suzanne Crow | |
.jpg) | |
| Основна інформація | |
| Повне ім'я | Шеріл Сьюзен Кроу |
| Дата народження | 11 лютого 1962 (62 роки) |
| Місце народження | Кеннетт, штат Міссурі) |
| Роки активності | 1986-наш час |
| Громадянство |  США |
| Віросповідання | християнство[1] |
| Професія | авторка-виконавиця, співачка, композиторка, піаністка, акторка, музикантка, гітаристка, вчителька, телеакторка, антивоєнна активістка, студійна виконавиця |
| Освіта | Міссурійський університет |
| Співацький голос | мецо-сопрано |
| Інструменти | гітара, бас-гітара, клавішні |
| Мова | англійська |
| Жанр | кантрі, поп-рок |
| Лейбл | A&M, Warner Bros. |
| Нагороди | |
| sherylcrow.com | |
 Файли у Вікісховищі | |
Життєпис
Шеріл Кроу народилася 11 лютого 1962 року у Кеннеті, штат Міссурі[2].
Її батько — Вендел Кроу (Wendell Crow), був джазовим музикантом-аматором. Мати — Берніс Кроу (Bernice Crow), працювала вчителькою музики за класом фортепіано. Батьки всіляко заохочували дітей (а їх було четверо) до занять музикою, так що вже у 6 років Шеріл почала освоювати піаніно, у 13 років стала солісткою шкільного хору, а в 14 – почала писати пісні. Окрім музики, вона очолювала шкільну танц-групу підтримки на спортивних змаганнях.
1987–1991 Ранні роки
Після закінчення університету Міссурі Кроу працювала учителем музики в початковій школі Келлісон у Фентоні, штат Міссурі. Викладання вдень давало їй можливість співати в групах на вихідних. Пізніше її познайомили з місцевим музикантом і продюсером Джеєм Олівером[en]. Він мав студію в підвалі будинку своїх батьків у Сент-Луїсі і допомагав їй, використовуючи її в рекламних джинглах. Її першим джинглом був шкільний ролик для універмагу Famous-Barr у Сент-Луїсі. Незабаром після цього вона співала в рекламних джинглах для McDonald's і Toyota. У сегменті 60 Minutes вона цитувала слова, що вона заробила 40 000 доларів лише на рекламі McDonald's[3].
У 1986 році вона вирушила в Лос-Анджелес у пошуках удачі та нових можливостей для професійної реалізації. Зрештою, їй пощастило і вона успішно пройшла прослуховування в бек-групу Майкла Джексона, який готувався до промотуру «Bad». На початку 1989 року 18-місячний марафон завершився, і після туру Шеріл повернулася до написання своїх пісень.
1992 дебютний альбом
У 1992 році Шеріл записала свою першу спробу дебютного альбому з продюсером Стінга Х'ю Падгамом. Однойменний дебютний альбом мав вийти у вересні 1992 року[4], але Кроу та її лейбл спільно вирішили, що альбом не заслуговує випуску. Кроу описала його як «занадто штучний» і «гладкий»[5], однак цей альбом був широко поширений через файлообмінні мережі та промо-касети. Тим часом пісні Кроу записували такі відомі виконавці як Селін Діон, Тіна Тернер і Вайнонна Джад[6].
1994–1997 Міжнародний успіх
У 1996 році Кроу випустила свій другий однойменний альбом[7]. Вона сама продюсувала альбом, а також грала на різних інструментах, від різноманітних гітар, бас-гітари чи педальних слайд-гітар до різних органів і фортепіано. Дебютний сингл «If It Makes You Happy[en]» став успішним на радіо та приніс їй дві нагороди «Греммі» за найкраще жіноче рок-вокальне виконання та найкращий рок-альбом[8]. Інші сингли включали «A Change Would Do You Good», «Home» і «Everyday Is a Winding Road». Альбом був заборонений до продажу в Wal-Mart, оскільки в тексті пісні «Love Is a Good Thing» Кроу говорить, що Wal-Mart продає зброю дітям[9][10]. Альбом також містить пісню протесту під назвою «Redemption Day», яку Джонні Кеш виконав у своєму останньому альбомі American VI: Ain't No Grave.
У 1997 році Кроу виступала на шоу Another Roadside Attraction. Також у 1997 році Кроу написала пісню до фільму про Джеймса Бонда «Завтра не помре ніколи». Її пісня «Tomorrow Never Dies[en]» була номінована на премію «Греммі» та «Золотий глобус» за найкращу оригінальну пісню[11][12].
Особисте життя
Відносини та діти
Шеріл ніколи не була одружена. З 2003 по 2005 рік велогонщик Ленс Армстронг був її бойфрендом[13].
У неї є два прийомні сини — Уайєтт Стівен Кроу (нар.29.04.2007)[14] і Леві Джеймс Кроу (нар.30.04.2010)[14].
Проблеми зі здоров'ям
У 2003 році у Шеріл діагностували рак молочної залози. У листопаді 2011 року, через кілька років після її перемоги над недугою, у Кроу було діагностовано іншу хворобу — пухлину мозку, з якою співачка живе донині[15].
Творчість
Дискографія
- Tuesday Night Music Club (1993)
- Sheryl Crow (1996)
- The Globe Sessions (1998)
- C'mon, C'mon (2002)
- Wildflower (2005)
- Detours (2008)
- 100 Miles from Memphis (2010)
- Feels Like Home (2013)
- Be Myself (2017)
- Threads (2019)
- Evolution (2024)
Ролі у кіно
| Рік | Назва | Роль |
|---|---|---|
| 1996 | Fairway to Heaven | Репортер |
| 1998 | 54 | Відвідувач |
| 1999 | The Minus Man | Лаура Блум |
| 2004 | De-Lovely | Музичний виконавець |
Відео
Саундтреки
| Рік | Назва фільму | Назва пісні |
|---|---|---|
| 1997 | Завтра не помре ніколи | «Tomorrow Never Dies» |
| 2006 | Тачки | «Real Gone» |
| 2008 | Реслер | «Sweet Child o' Mine» |
Примітки
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
