Loading AI tools
вид плазунів З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Sceloporus undulatus (східна парканна ігуана) — вид ігуаноподібних ящірок родини фриносомових (Phrynosomatidae)[2]. Ендемік Сполучених Штатів Америки.
| Sceloporus undulatus | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Східна парканна ігуана (округ Берк, Північна Кароліна) | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Sceloporus undulatus (Bosc & Daudin, 1801) | ||||||||||||||||||
 Ареал комплексу видів S. undulatus | ||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||
| Stellio undulatus Lacerta undulata Agama undulata Lacerta hyacinthina Sceloporus thayerii Sceloporus floridanus | ||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Довжина східної парканної ігуани (враховуючи хвіст) становить 10-19 см[3]. Самиці мають переважно сіре забарвлення, на спині у них є кілька темних хвилястих смуг. Живіт білий, поцяткований чорними плямками, горло і живіт мають блідо-блакитний відтінок. Самці мають переважно коричневе забарвлення, влітку вони набувають зеленувато-блакитного відтінку, а горло і живіт з боків у них стають чорнуватими. Молоді ящірки є схожими на самиць, однак мають більш темне і менш яскраве забарвлення[4][5][6][7].
Східні парканні ігуани живуть в рідколіссях на півдні і південному сході США, на території Алабами, Луїзіани, Арканзасу, Колорадо, Джорджії, Північної і Південної Кароліни, Вірджінії і Західної Вірджінії, Кентуккі, на півдні Іллінойсу та Індіани, в Теннесі, Огайо, Пенсільванії, Меріленді, Міссурі, Міссісіпі, Делавері, на півночі Флориди, на півдні Вайомінгу, на півдні Нью-Джерсі та на південному сході Нью-Йорку[8]. Їх часто можна побачити, коли вони гріються на відкритих сонячних місцевостях — на пнях, купах каміння, піщаних пагорбах, повалених деревах і парканах. Найбільш активними ці ящірки є рано-вранці, коли земля ще не повністю прогрілася. Вночі та в спекотні дні східні парканні ігуани шукають прихистку серед колод і каміння[9].
Східні парканні ігуани живляться переважно комахами, зокрема мурахами і кониками[10][11]. Ранньою весною самці починають демонструвати територіальну поведінку[12]. Вони приваблюють самиць яскравим забарвленням черева та змагаються з іншими самцями[13]. Території двох самців можуть перетинатися, більші за розмірами самці займають більші території. Самиці відкладають яйця в гнилій деревині або в інших вологих місцях[14]. Молоді самиці відкладають лише одну кладку, яка нараховує від 3 до 16 яєць, тоді як старші самиці можуть відкладати яйця до чотирьох разів за сезон[15]. Інкубаційний період триває приблизно 10 тижнів. Молоді ящірки швидко ростуть і можуть розмножуватися вже на наступний рік.
Східні парканні ігуани мають кілька пристосувань для виживання у більш холодих частинах свого ареалу, зокрема більші яйця, більш ефективний ембріональний розвиток і коротший час інкубації[16]. З іншої сторони, самиці цього виду, що мешкають у південних частинах ареалу, частіше відкладають другу кладку, хоча кількість яєць в ній менша, ніж у північних самиць[17].
Традиціно S. undulatus включав низку підвидів, однак за результами низки досліджень, які показали, що S. undulatus насправді є комплексом видів, вони були визнані окремими видами[18][19][20].
Кладограма комплексу видів S. undulatus за Leaché and Reeder, 2002:
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
