Scaptonyx fusicaudus

Scaptonyx fusicaudus — вид кротів родини Talpidae. Зустрічається в Китаї, В'єтнамі та М'янмі.

Scaptonyx fusicaudus
Охоронний статус
Найменший ризик  (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клада:	Синапсиди (Synapsida)
Клас:	Ссавці (Mammalia)
Ряд:	Комахоїдні (Eulipotyphla)
Родина:	Кротові (Talpidae)
Підродина:	Кротові (Talpinae)
Триба:	Scaptonychini Van Valen, 1967
Рід:	Scaptonyx Milne-Edwards, 1872
Вид:	S. fusicauda
Біноміальна назва
Scaptonyx fusicauda Milne-Edwards, 1872
Ареал
Синоніми
Scaptonyx affinis Thomas, 1912 Scaptonyx fuscicaudus

Таксономія

Внутрішня систематика за He et al. 2016[2]
Talpidae     Uropsilinae    Talpinae     Scalopini          Scaptonychini        Urotrichini      Neurotrichini              Condylurini      Desmanini        Talpini

Вид є єдиним видом в роду Scaptonyx і трибі Scaptonychini^[3]. У Китаї визнано принаймні два підвиди: S. f. affinis зустрічається в Юньнані та Гуйчжоу, S. f. fusicauda в Сичуані, Шеньсі та Гуйчжоу^[1].

Екологія

Цей кріт проводить своє життя під землею. Він був знайдений на відносно високих висотах 2000–4100 метрів і, здається, віддає перевагу вологим хвойним гірським лісам. Їжею служать мурахи, комахи і дощові черв'яки, а також м'які корені і стовбури^[1].

Морфологічна характеристика

Це один із найменших кротів із довжиною голови й тулуба від 7.2 до 9.0 см. Довжина хвоста становить від 2.9 до 4.5 см, що становить приблизно 37-51% довжини решти тіла. Тварини, досліджені з Сичуані, мали значно довші хвости, ніж тварини з Юньнаню. Маса тіла коливається від 9.8 до 13.8 грамів. За своїм зовнішнім виглядом довгохвостий кріт багато в чому схожий на справжніх кротів (talpini), але в цілому його тіло дуже маленьке. Зовнішніх вух не видно, малі очі прикриті прозорою шкірою. Морда довга, хрящова і гола, за винятком кількох вусів. Коротке м'яке хутро на спині темно-сіро-коричневого кольору, низ трохи світліший. З боків тіла є розкидані білуваті волоски. Хвіст відносно товстий біля основи і звужується до кінчика. Волосся тут має попелястий або світло-коричневий колір. Кінцівки вузькі; передні кінцівки мають міцні рийні кігті, дещо сплюснуті з боків; на задніх кінцівках кігті подовжені. Верх лап лускатий. Довжина задньої лапи 1.4–1.7 см^{[4][5][6][7][8]}.

Примітки

1. Chiozza, F. (2016). Scaptonyx fusicaudus.
2. Kai He, Akio Shinohara, Kristofer M. Helgen, Mark S. Springer, Xue-Long Jiang und Kevin L. Campbell: Talpid Mole Phylogeny Unites Shrew Moles and Illuminates Overlooked Cryptic Species Diversity. Molecular Biology and Evolution 34 (1), 2016, P. 78–87
3. Scaptonyx fusicaudus. The Catalogue of Life. Процитовано 09.12.2023.
4. Darrin P. Lunde, Guy G. Musser und Nguyen Truong Son: A survey of small mammals from Mt. Tay Con Linh II, Vietnam with the description of a new species of Chodsigoa (Insectivora: Soricidae). Mammal Study 28, 2003, P. 31–46
5. Robert S. Hoffmann und Darrin Lunde: Order Soricomorpha – Shrews and Moles. In: Andrew T. Smith und Yan Xie (Hrsg.): A Guide to the Mammals of China. Princeton University Press, 2008, ISBN 978-0-691-09984-2, P. 325–326
6. Shin-ichiro Kawada, Song Li, Ying-Xiang Wang, Orin B. Mock, Sen-ichi Oda und Kevin M. Campbell: Karyotype evolution of shrew moles (Soricomorpha: Talpidae). Journal of Mammalogy 89 (6), 2008, P. 1428–1434
7. Masaharu Motokawa, Yi Wu und Masashi Harada: Karyotypes of Six Soricomorph Species from Emei Shan, Sichuan Province, China. Zoological Science 26 (11), 2009, P. 791–797, doi: 10.2108/zsj.26.791
8. Boris Kryštufek und Masaharu Motokawa: Talpidae (Moles, Desmans, Star-nosed Moles and Shrew Moles). In: Don E. Wilson und Russell A. Mittermeier (Hrsg.): Handbook of the Mammals of the World. Volume 8: Insectivores, Sloths, Colugos. Lynx Edicions, Barcelona 2018, S. 552–620 (P. 601–602) ISBN 978-84-16728-08-4