STS-61-B

STS-61-В — 23-й політ шатла, друга місія шатла «Атлантіс» у рамках програми «Спейс Шаттл». Космічний корабель запущено 26 листопада 1985 року зі стартового майданчика 39-A Космічного центру ім. Кеннеді, з корисним навантаженням.

STS-61-B (23 політ шатл, 2 політ «Атлантіс»)
Космічний корабель	Атлантіс OV-104
Тип космічного корабля	спейс-шатл
Екіпаж	7
Місце запуску	Кеннеді LC-39A
Дата запуску	27 листопада 1985 00:29:00 UTC
Місце посадки	Едвардс Runway 22
Дата посадки	3 грудня 1985 21:33:39 UTC
Тривалість польоту	6 діб 21 годин 4 хвилин
Кількість обертів	109
Апогей	370 км
Перигей	361 км
Орбітальний період	92,9
Нахил орбіти	28,8 градусів
Пройдено відстань	3 970 181 км
Пов'язані місії
Попередня місія Наступна місія STS-61-A STS-61-C

Екіпаж STS-61-B Задній ряд: Вокер, Росс, Клів, Спрінг, Нері Вела
Передній ряд: О'Коннор, Шоу

Екіпаж

• (НАСА): Брюстер Хопкінсон Шоу (англ. Brewster Hopkinson Shaw) (2) — командир;
• (НАСА): О'Коннор Браян Деніел (Bryan D. O'Connor) (1) — пілот;
• (НАСА): Шервуд Спрінг (Spring Sherwood Clark) (1) — фахівець польоту;
• (НАСА): Мері Луїз Клів (Cleave, Mary Louise) (1) — фахівець польоту;
• (НАСА): Джеррі Росс (Jerry Lynn Ross) (1) — фахівець польоту;
• (AEXA): Родольфо Нері (Rodolfo Neri Vela) (1) — фахівець з корисного навантаження;
• (НАСА): Чарльз Вокер (Charles David Walker) (3) — фахівець з корисного навантаження.

Корисне навантаження

Чотири супутники Morelos-B, Optus-A2, Satcom-K2 і OEX Target. Інші вантажі в житловому відсіку:

• Створення ліків в умовах мікрогравітації (англ. Continuous Flow Electrophoresis System CFES).
• Експеримент із вирощування великого кристала (англ. Diffusive Mixing of Organic Solutions - DMOS)
• Експерименти Родольфо Нері (англ. Morelos Payload Specialist Experiments - MPSE) та експерименти в рамках програми шатлів.

У вантажному відсіку також був спецконтейнер з експериментом студентів із Канади щодо створення дзеркал в умовах мікрогравітації і камера IMAX для вантажного відсіку (ICBC).

Перебіг місії

Під час місії STS-61B було запущено 4 комунікаційних супутники: Morelos-B (Мексика), Optus-A2 (Австралія), Satcom-K2 (США), OEX Target. Morelos-B і Optus — AUSSAT−2 були виведені на орбіти за допомогою допоміжних двигунів PAM-D, а для Satcom — K2 вперше була використана модифікація PAM-D2 для виведення важчих супутників.

Було здійснено 2 експерименти по збірці конструкцій у космосі:

• Експериментальна збірка Конструкцій поза космічного корабля (конструкція за формою близька до піраміди), (англ. Experimental Assembly of Structures in Extravehicular Activity - EASE) ;
• Складання конструкції за формою типу близькою «високої вежі» (англ. Assembly Concept for Construction of Erectable Space Structure ACCESS).

У ході роботи було визнано що EASE занадто незручна і складна для складання, ACCESS виявилася набагато більш пристосована до умов космосу. У рамках експериментів Шервуд Спрінг і Джеррі Росс здійснили два виходи у відкритий космос: перший тривалістю 5 годин 32 хвилини, другий 6 годин 38 хвилин^[1].

Галерея

• 
  Нічний старт шатла Атлантіс на початку місії STS- 61B
• 
  Вантажний відсік шатлу Атлантіс на орбіті
• 
  Будівництво ACCESS структури
• 
  Закінчення місії STS- 61B: посадка шатла на авіабазі Едвардс
• 
  Екіпаж STS-61-B на злітній палубі

Примітки

1. STS-61B. Місія шатла «Атлантіс». 1985 рік. Інформаційний портал Наш космос. 23 березня 2012. Архів оригіналу за 13 листопада 2012. Процитовано 26 березня 2012. (рос.)