Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Res judicata (лат.) — правова доктрина, що походить із римського права і означає остаточність рішення суду, яке набрало законної сили[1]. "Res judicata" (вирішена справа), це скорочення від фрази "res judicata pro veritate habetur!" (лат.- судове рішення визнається за істину), що означає незмінність рішення і передусім необхідність безпосереднього забезпечення його виконання [2]. Значення "res judicata", полягає в тому, що сторона обвинувачення, яка при завершенні судового провадження отримала належне й остаточне рішення, не може ініціювати інше провадження щодо того самого обвинуваченого за тим самим правопорушенням. Таким чином положення попереджає пролонгування судового провадження.
Правова доктрина діє як в країнах загального права, так і в країнах романо-германської системи права і має однаковий зміст: справа, після остаточного судового провадження, не підлягає перегляду. Окрім того, у загальному праві "res judicata" є моделлю захисту[3].
Як засада судочинства «рес юдіката» визнана на міжнародному рівні та закріплена низкою актів міжнародного права. Зокрема, у ч. 1 ст. 44 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р.[4] зазначено, що рішення Великої Палати є остаточним.
У Міжнародному пакті про громадянські та політичні права 1966 р., у ч. 7 ст. 14 зазначено, що ніхто не повинен бути вдруге засуджений чи покараний за злочин, за який він уже був остаточно засуджений або виправданий відповідно до закону і кримінально-процесуального права кожної країни[5].
У статті 4 Протоколу № 7 (1988 р.) до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено право не бути притягненим до суду двічі, що, однак, не перешкоджає відновленню провадження за наявності нових або нововиявлених фактів чи у випадку виявлення суттєвих недоліків у попередньому судовому рішенні (ч. 1 ст. 4 Протоколу)[6].
Згадується положення доктрини "res judicata" і в ст. 9 Європейської конвенції про видачу правопорушників 1957 р., де зазначено, що видача не здійснюється, якщо компетентні органи запитуваної сторони винесли остаточне рішення щодо особи, видачу якої вимагали у зв'язку з правопорушенням або правопорушеннями, з приводу яких запитується видача[7].
Аналогічна вимога містить і частина V ст. 35 Європейської конвенції про передачу провадження у кримінальних справах (ETS N 73) 1995 року[8].
"Res judicata" тісно пов'язана із принципом, що ніхто не має бути вдруге засуджений чи покараний за той самий злочин, виражений у формулі non bis in idem (із лат. «одна дія двічі не карається») [9]. У такому значенні принцип є складовою частиною правової доктрини.
Головною умовою для реалізації "non bis in idem" є тотожність інкримінованого особі діяння, за яке її вже було виправдано чи засуджено[10].
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Фішер проти Австрії" від 29 травня 2001 р. зазначено, що для вирішення питання про порушення правила «non bis in idem» слід встановити, чи мають ці правопорушення одні й ті самі суттєві елементи [11].
У рішенні у справі "Градінгер проти Австрії" від 23 жовтня 1995 р. Європейський суд з прав людини підкреслив, що відмінність у рішенні у провадженні стосується не тільки найменування правопорушень, але і їх сутності та мети [12].
Принцип "ne bis in idem" перешкоджає повторному розгляду провадження у разі прийняття судом остаточного рішення, однак не забороняє перегляд провадження за нововиявленими обставинами, про що йдеться у рішенні Європейського суду у справі «Нікітін проти Росії» від 20 липня 2004 р. [13].
Засада однак не звільняє від цивільної відповідальності за завдану обвинуваченим шкоду (майнову і моральну). Таку шкоду відшкодовують у кримінальному провадженні за допомогою цивільного позову [14].
У загальному праві "res judicata" з’явилася як спосіб запобігти повторному розгляду справи, несправедливості по відношенню до сторін, а також для процесуальної економії часу у судовому провадженні.
На "res judicata" може послатися суддя чи обвинувачений для захисту своїх прав.
Загальне правило полягає в тому, що позивач, який порушив справу проти відповідача і отримав за результатом розгляду остаточне рішення, не може ініціювати повторне судове провадження по відношенню до того самого відповідача, якщо:
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.