Quercus hinckleyi

Quercus hinckleyi — вид рослин з родини букових (Fagaceae); ендемік Техасу, США, можливо залишився в центрально-північній Мексиці. Це кущ, який зазвичай утворює щільні зарості з товстими, сіро-зеленими листками, які мають падубоподібну форму^[2]. Видовим епітетом вшановано Леона К. Хінклі (англ. Leon C. Hinckley), який обстежував рослини цього району в тридцятих роках^[3].

? Quercus hinckleyi
Охоронний статус
На межі зникнення (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Рослини (Plantae) — Судинні (Tracheophyta) — Покритонасінні (Angiosperms) — Евдикоти (Eudicots) — Розиди (Rosids) Порядок: Букоцвіті (Fagales) Родина: Букові (Fagaceae) Рід: Дуб (Quercus) Вид: Q. hinckleyi
Біноміальна назва
Quercus hinckleyi C.H.Mull., 1951[1]
Посилання
Віківиди: Quercus hinckleyi EOL: 1151551 IPNI: 215918-2 ITIS: 19354 МСОП: 30955 NCBI: 2004433

Опис

Q. hinckleyi росте як вічнозелений кущ заввишки до 0.75(1.5) м, багатостовбурний, густо гіллястий. Хоча цей вид може розмножуватися статевим шляхом, клональне розмноження значно поширеніше. Кора луската, сіра. Гілочки блідо-коричневі, гладкі або слабо запушені. Листки від широко еліптичних до майже округлих, 0.5–1.5 см завдовжки (довші при вирощуванні), шкірясті, товсті; основа серцеподібна; верхівка тупа або загострена; край хвилястий, грубо-зубчастий; голі й сірувато-зелені з обох боків; ніжка листка запушена, завдовжки 2 мм. Цвіте навесні. Жолуді поодинокі, однорічні, сидячі або на ніжці до 4 мм; горіх яйцеподібний, 10–20 × 8–12 мм, голий; чашечка неглибока, у формі блюдця, глибиною 1–3 мм і 10–15 мм завширшки, укриває лише основу горіха, з притиснутими, бородавчастими лусочками^[2][4][5].

Середовище проживання

Поширений у Техасі, США й можливо залишився в центрально-північній Мексиці^[2].

Росте на сухих пустельних схилах; на висотах 1000–1400 м^[5]. Вважається, що тисячі років тому вид мав більш широкий ареал, перш ніж мінливий клімат відокремив його до більш ізольованих плям.

Примітки

1. The Plant List. Архів оригіналу за 16 грудня 2021. Процитовано 14.10.2020. (англ.)
2. Wenzell K. & Kenny L. (2015). Quercus hinckleyi. The IUCN. Архів оригіналу за 28 липня 2020. Процитовано 14.10.2020. (англ.)
3. Bartlett R. C. Saving the Best of Texas. — Austin : University of Texas Press, 2010. — С. 187.
4. Oaks of the World. Архів оригіналу за 15 жовтня 2020. Процитовано 14.10.2020. (англ.)
5. Flora of North America. Архів оригіналу за 16 жовтня 2020. Процитовано 14.10.2020. (англ.)