Loading AI tools
вид ссавців З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Priodontes maximus або гігантський броненосець — вид броненосців, що мешкає в Південній Америці, єдиний представник роду Priodontes. Це найбільший сучасний вид броненосців.
Priodontes maximus | ||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Опудало гігантського броненосця | ||||||||||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
Ареал гігантського броненосця | ||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
Це найбільший за розмірами вид броненосців. Довжина тіла гігантського броненосця становить від 75 до 100 см, довжина хвоста 50 см, вага від 18 до 32 кг[2][3][4][5]. Були зафіксовані екземпляри вагою 50 кг, а в неволі деякі тварини досягають ваги у 80 кг. Його панцир рухомий, розділений на 11—13 сегментів (ще 3—4 на шиї). Тіло темно-коричневого кольору, зі світлою смугою на боках і блідою жовто-білою головою. Він може мати до 100 зубів, які не мають емалі, однакові за розмірами та ростуть впродовж всього життя. Гігантський броненосець має велетенські кігті на передніх лапах[6], зокрема кіготь на третьому пальці може досягати 22 см[7]. Ці кігті є одними з найдовших серед тварин і найбільшими пропорційно до розмірів тіла тварини[8]. Хвіст покритий невеликою округлою лускою. Тварина майже повністю лиса, між щитками росте невелика кількість волосків[8].
Гігантські броненосці мешкають на більшій території Південної Америки на схід від Анд, за виключенням сходу Бразилії та Парагваю. На півдні ареал тварини досягає північноаргентинських провінцій Сальта, Формоса, Чако і Сантьяго-дель-Естеро. Не має географічних підвидів. Гігантські броненосці віддають перевагу відкритим рівнинам і лукам (серрадо)[9][8], однак їх можна зустріти й у рівнинних лісах.
Гігантські броненосці ведуть поодинокий і нічний спосіб життя, проводячи день в норах[5][10]. Вони не мають можливості повністю прикритися панциром, тому при небезпеці закопуються в землю[11]. У порівнянні з норами інших броненосців, нори гігантського броненосця надзвичайно великі, зі входом приблизно 43 см в діаметрі, орієнтовані на захід[12]. В норах гігантських броненосців можуть поселятися інші види тварин, зокрема коротковухий пес.
Гігантські броненосці використовують свої велетенські кігті для розорення термітників. Раціон тварини здебільшого складається саме з термітів, хоча вони можуть їсти й мурах, червів, павуків та інших безхребетних. Репродуктивна біологія гігантських броненосців мало досліджена. Самки броненосців мають два соски, народжують раз на кілька років[13]. Вагітність триває приблизно 5 місяців. Дитинчата ссуть молоко 7—8 місяців. Гігантський броненосець спить 18 годин на день[14]. Тривалість життя гігантських броненосців невідома. Броненосець, що мешкав в зоопарку Сан-Антоніо помер у віці 16 років.
Гігантський броненосець є вразливим видом за класифікацією МСОП і перерахований в додатку I конвенції СІТЕС. Найбільша загроза походить не від природних хижаків, як ягуар чи пума, а від людей. На тварин полюють через їхнє м'ясо, відловлюють на продаж, знищують їхнє природне середовище проживання[15].
Попри широкий ареал виду, він є досить рідкісним. За останні десятиліття популяція гігантського броненосця невпинно скорочується.
Гігантський броненосець охороняється законом в більшості країн Південної Америки[16][17].
Він мешкає на території декількох великих заповідників, зокрема, на території Природоохоронної території Центрального Суринаму.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.