Кактусова миша

Ка́ктусова ми́ша (Peromyscus eremicus) — вид гризунів родини хомя'кових (Cricetidae). Відноситься до роду близькоспоріднених мишей під латинською назвою Peromyscus.^[2]

? Кактусова миша
Охоронний статус
Найменший ризик  (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Ссавці (Mammalia) Інфраклас: Плацентарні (Placentalia) Надряд: Гризуни (Rodentia) Ряд: Мишоподібні (Muriformes) Підряд: Мишовиді (Myomorpha) Родина: Хом'якові (Cricetidae) Підродина: Неотомові (Neotominae) Рід: Peromyscus Вид: P. eremicus
Біноміальна назва
Peromyscus eremicus (Baird, 1858)
Розповсюдження P. eremicus у Північній Америці
Посилання
Вікісховище: Peromyscus eremicus EOL: 1037778 ITIS: 180286 МСОП: 16659 NCBI: 42410 Fossilworks: 50244

Опис

Кактусові миші легкі, між 18 і 40 г ваги. Самиці важать трохи більше за самців і значно більші за розмірами тулуба, вух, нижньої щелепи і черепа в цілому. Кактусових мишей можна визначити по голим ступням задніх кінцівок і майже голими хвостами, які, як правило, такої ж довжини чи довші за саме тіло тварини. Їх вуха майже лисі, великі і перетинчасті. Хутро довге і м'яке; забарвлення залежить від конкретного підвиду, а також від місця мешкання. Зазвичай колір хутра варіюється від вохрового до корицевого, живіт і боки білі, а верх голови злегка сіруватий.^[3] Самиці, як правило, трохи світліші самців, а мишенята сіріші за своїх батьків.

Ареал та раціон

Кактусові миші розповсюджені у сухих пустелях південного заходу США і на півночі Мексики, а також на островах біля узбережжя Каліфорнії і Мексиканської затоки.^[4][5] Низькі середні температури та відсутність мескіта (prosopis juliflora), яка входить у основний раціон миші, можуть обмежити північну межу мешкання.^[3] Кактусові миші симпатричні з чотирма іншими видами мишей даної місцевості: каліфорнійська миша, каньйонна миша, пустельна миша Єви і мескітова миша. Кактусові миші ведуть нічний спосіб життя і харчуються насінням, мескітовими бобами, горішками каркаса (Céltis), комахами і зеленою рослинністю.^[3] Види з Південної Каліфорнії мають позитивний результат на хантавірус.^[6]

Посилання

1. {{{assessors}}} (2008). Peromyscus eremicus. 2008 Червоний список Міжнародного союзу охорони природи. МСОП 2008. Переглянуто 3 вересня 2009. Ця база даних включає у себе коротке обґрунтування того, чому цей вид у найменшій загрозі.
2. National Park Service Website [Архівовано 12 березня 2016 у Wayback Machine.](англ.)
3. Veal, Rita; Caire, William (1979). Peromyscus eremicus (PDF). Mammalian Species. American Society of Mammalogists (118): 1—6. doi:10.2307/3503858. Архів оригіналу (PDF) за 18-03-2012. Процитовано 13-12-2016. {{cite journal}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)(англ.)
4. Brand, Leonard R.; Ryckman, Raymond E. (1968). Laboratory Life Histories of Peromyscus eremicus and Peromyscus interparietalis. Journal of Mammalogy. 49 (3): 495—501. doi:10.2307/1378208. PMID 5670808. {{cite journal}}: Вказано більш, ніж один |DOI= та |doi= (довідка); Вказано більш, ніж один |PMID= та |pmid= (довідка); Вказано більш, ніж один |first1= та |first= (довідка); Вказано більш, ніж один |last1= та |last= (довідка)(англ.)
5. Superfamily Muroidea. Pp. 894—1531 in Mammal Species of the World a Taxonomic and Geographic Reference. D. E. Wilson and D. M. Reeder eds. Johns Hopkins University Press, Baltimore.
6. Journalof the Society Of Vector Ecologists, Volume 26, Issue 2 (Грудень 2001)