Peromyscus eva

Peromyscus eva — вид гризунів роду Peromyscus родини хомя'кових (Cricetidae), ендемік, який зустрічається тільки на півострові Каліфорнія у Мексиці.^[2]

? Peromyscus eva
Охоронний статус
Найменший ризик  (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Ссавці (Mammalia) Інфраклас: Плацентарні (Placentalia) Надряд: Гризуни (Rodentia) Ряд: Мишоподібні (Muriformes) Підряд: Мишовиді (Myomorpha) Родина: Хом'якові (Cricetidae) Підродина: Неотомові (Neotominae) Рід: Peromyscus Вид: P. eva
Біноміальна назва
Peromyscus eva Thomas, 1898
Синоніми
Peromyscus eremicus carmeni Townsend, 1912
Посилання
ITIS: 633267 МСОП: 16660 NCBI: 144756

Опис

Загальна довжина цього виду гризунів не враховуючи хвіст становить 100 мм, а разом з ним — близько 190 мм. Хутро червонувато-коричневе або кольору охри на більшій частині тіла, з блідо-сірими відмітинами на носі, щоках і навколо очей. Вуха світло-коричневі і майже безволосі, а низ їх кремово-білий. Цей вид мишей найбільш чітко відрізняється від кактусової миші, яка знаходиться у тому ж географічному регіоні, за формою бакулюма, хоча Peromyscus eva також, як правило, темніша і з більш довгим хвостом.^[3]

Мало що відомо про біологію ціх мишей, але зазвичай вони мешкають близько до сукулентів (через що і отримали свою назву) і розмножуються в період з лютого по липень.

Ареал

Peromyscus evaмешкає тільки у південній частині півостова Каліфорнія у Мексиці. У цьому регіоні мешкає нижче 1,800 м від рівня моря в безпосередній близькості від місць росту таких рослин, як кактуси циліндропунції, Stenocereus thurberi і ятрофа, а також на сільськогосподарських землях.^[3] Були визначені два підвиди:

• Peromyscus eva eva — у Південної Нижньої Каліфорнії
• Peromyscus eva carmeni — на острові Кармен в Національному парку Баія де Лорето

Посилання

1. {{{assessors}}} (2008). Peromyscus eva. 2008 Червоний список Міжнародного союзу охорони природи. МСОП 2008. Переглянуто 3 вересня 2009. Ця база даних включає у себе коротке обґрунтування того, чому цей вид у найменшій загрозі.
2. Musser, G. G. and M. D. Carleton. 2005. Superfamily Muroidea. Pp. 894—1531 in Mammal Species of the World a Taxonomic and Geographic Reference. D. E. Wilson and D. M. Reeder eds. Johns Hopkins University Press, Baltimore.
3. Álvarez-Castañeda, S.T.; Cortés-Calva, P. (2003). Peromyscus eva (PDF). Mammalian Species (738): 1—3. doi:10.1644/738. Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 13 грудня 2016. {{cite journal}}: Вказано більш, ніж один |DOI= та |doi= (довідка); Вказано більш, ніж один |author1= та |last= (довідка); Вказано більш, ніж один |author2= та |last2= (довідка) [Архівовано 2016-03-04 у Wayback Machine.]