Opa — мова програмування з відкритим вихідним кодом для розробки масштабованих вебдодатків.
| Opa | |
|---|---|
| Парадигма | мульти-парадигма: функціональна та імперативна |
| Дата появи | 2011 |
| Розробник | MLstate |
| Останній реліз | 1.1.0 (stable) (13 лютого 2013[1]) |
| Система типізації | static, strong, inferred |
| Під впливом від | OCaml, Erlang, JavaScript |
| Операційна система | Linux, OS X, Windows |
| Ліцензія | MIT License, AGPLv3 |
| Репозиторій вихідного коду | github.com/MLstate/opalang |
| Вебсайт | opalang.org |
Мову можна використовувати як для клієнтських, так і для серверних сценаріїв, де програми пишуться в Opa і згодом компілюються в Nodejs на сервері в на JavaScript на стороні клієнта.[2][3] Opa має сильну статичну типізацію, яка може бути корисна в захисті проти безпеки таких проблем, як в SQL-ін'єкції і міжсайтовий скриптинг.[4]
Мову було вперше офіційно представлено на конференції OWASP 2010 року,[5] а вихідний код викладено на github[6] у червні 2011-го.
Design and features
Opa складається з вебсервера, бази даних та розподіленого рушія.[7] Код компілюється в JavaScript за допомогою Node.js на серверній стороні і в JavaScript з використанням jQuery для крос-браузерної сумісності на стороні клієнта.[8] Перевага даного підходу в порівнянні з деякими платформами Rich Internet Applications (RIA) є те, що користувачам не потрібно встановити плагін для браузера.[9] Opa розподіляє дії вебфреймворками, але використовує трохи інший підхід.[10] Його конструктори стверджують, що це допомагає мові уникнути багатьох проблем безпеки, на кшталт SQL ін'єкцій і міжсайтового скриптингу (XSS).[11]
Ядро мови функціональне і має статичний тип за видами типів. Мова також забезпечує роботу сесій, які інкапсулюють імперативні стани і взаємодіють за допомогою передачі повідомлень, схожими на роботу Erlang. Opa надає безліч структур або функцій, які є спільними в веброзробці, як об'єкти першого класу. Наприклад, HTML[12] та аналізатори, засновані на парсингу граматичних виразів.[13] Через це ця мова не призначена для створення не-вебдодатків (наприклад, додатків для настільних комп'ютерів).[14]
У релізі 0.9.0, що вийшов у лютому 2012 року, з'явилась підтримка відображення нереляційних, документ-орієнтованих баз даних MongoDB, схожих на об'єктно-реляційні відображення.[15][16][17] В версії 1.1.0 в лютому 2013 року також додано підтримку PostgreSQL.
Приклади
Hello world
Традиційна програма Hello world! створює вебсервер, який відобразить статичну сторінку з текстом «Hello world!», її код буде наступним:[18]
Server.start(Server.http,
{ title: "Hello"
, page: function() { <h1>Hello, web!</h1> }
}
)
Він може бути скомпільований в окремий JS-файл:
$ opa hello_web.opa
Запуск JS-файлу запускає вебдодаток:
$ ./hello_web.js
Див. також
- Dart — JS-альтернатива для вебдодатків
- Haxe — подібна мова програмування для вебдодатків
- CoffeeScript — мова програмування, що компілюється в JavaScript
Примітки
Бібліографія
Посилання
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
