Українська назва роду Mustela є неусталеною, оскільки значна частина видів і видових груп має свої власні назви (ласка, тхір, норка, колонок тощо). Рід фігурує в літературі під дуже різними назвами, як правило назвами однієї з груп: «горностай», «ласка», «тхір», «тхори і ласки»[1]. Типовим видом роду Mustela і найвідомішим його представником є горностай (Mustela erminea).
Різноманіття назв пов'язано з доброю відомістю видів (видових груп) та з поділом роду на низку підродів, яким нерідко надають ранг окремих родів:
група (підрід/рід) Lutreola— норка (в Україні один вид— норка [норка європейська])
група (підрід/рід) Neovison— візон (в Україні один вид— візон [норка американська])
Останню групу з 2000 року розглядають окремо від роду Mustela, як рід «американських тхорів» («американських норок»)— візон. Попри таку віддаленість від інших видів, у практиці ведення мисливського господарства в Україні візона і норку облікують разом під спільною назвою «норка вільна» (державна статистична звітність за формою «2тп-мисливство»).
За зведенням «Види ссавців світу» (2005), у складі роду Мустела визнають такі 17 видів (в дужках— назви підвидів):
Рід Мустела— Mustela (типовий вид роду: Mustela erminea— горностай)
Абелєнцев В. I. Куницеві.— Київ: Наукова думка, 1968.— 280 с.— (Фауна України. Том 1, випуск 2).
Загороднюк І. Роди звірів східноєвропейської фауни та їх українські назви. Частина 1. Загальні положення. Комахоїдні, кажани та хижі // Вісник Національного науково-природничого музею НАН України.— 2001.— Вип. 1.— С. 113—132. [Архівовано 4 квітня 2022 у Wayback Machine.]
Панов Г. Динаміка ареалів та чисельності напівводяних хутрових звірів в Україні у другій половині XX століття // Вісник Львівського національного університету. Серія біологічна.— 2002.— №30.— С. 119—132. [недоступне посиланняз травня 2019]
Вікісховище: Mustela
